П’ятниця, 29 Березня, 2024

Одеський трамвай: шлях від Ланжерона до Товкучого ринку

На початку 20-го століття одеський паровий трамвай та конка знаходилися, як і багато підприємств міста, в руках іноземців. Транспортним підприємством володіли бельгійські банкіри, як стверджує “Ілюстрований путівник Вайнера” ​​на 1901 рік. Очікувалося, що місто викупить транспортне підприємство 1905 року. Далі на odessa-future.

Форма власності ніяк не вплинула на те, що одесити постійно користувалися зручним і доступним на той момент транспортом.

Вулиці Єврейська та інші: як було і як стало

Як відомо, головний маршрут міського трамвая пролягав від вокзалу до Херсонської ділянки, являючи собою своєрідну екскурсію містом.

Наближаючись до міського театру (сьогодні – театр опери та балету), пасажир міг зробити так звану другу пересадку, а далі перед ним стояв вибір їхати у бік моря чи края міста.

У зазначеному довіднику спочатку пропонується варіант повороту праворуч вулицею Єврейською і далі. У ті далекі роки, як ми можемо переконатись, вулиця Єврейська була відкрита для проїзду транспорту. На ній не було величної будівлі обласного управління національної поліції, наявність якої означає заборону проїзду цивільного транспорту. У 1900-х роках там розміщувався заклад “ЄВРОБМОЛ”, який займався виробничим вихованням єврейської молоді. Про це у своїх роботах писав знаменитий одеський краєзнавець О. Губар (1953–2021). Сьогодні квартали від Рішельєвської до Канатної позбавлені транспорту повністю, як, втім, вулиця цілком.

Далі шлях трамваю пролягав вулицею Канатною, після повороту ліворуч – Успенською. Тут, у районі Олександрівського парку з вагонів виходила значна кількість людей, багато з яких йшли на заняття до Третьої гімназії. Поруч був циклодром. Якщо дізнатися, що на ньому грали перші в Росії футбольні матчі, то ми зрозуміємо, що йдеться про стадіон.

Сьогодні на Канатній трамвай залишився тільки на ділянці від Куликова поля до 1-шої станції Великого Фонтану. Його дзвін також лунає на перехресті Канатної з вулицею Пантелеймонівською.

Якщо справа була в теплий сезон, то на трамваї можна було проїхати до дачі Ланжерона і спуститися на пляж.

По вулиці Жуковського – до Товкучки

Можна було від другої пересадки поїхати у бік Молдаванки, туди, де, по суті, була околиця міста. Трамвай йшов вулицями Поштовою, Тираспольскою та Старопортофранківською до Товкучого ринку. Втім, на нього можна було дістатись і з першої пересадки.

Говорячи сьогодні про транспортне наповнення вулиці Поштової (в наші дні – Жуковського), вона, на відміну від її паралельної сусідки, Єврейської, досить насичена транспортом, що йде строго в один бік: від моря – до центру міста.

Сьогодні по Жуковського бігає велика кількість маршрутних таксі. Є навіть кінцева зупинка транспорту, який їде до селища Котовського. Від вулиці Польської до Рішельєвської є невелика ділянка, якою курсує тролейбус № 10 – один із ветеранів міського транспорту Одеси останніх десятиліть.

Такою була трамвайна гілка, якою везли своїх пасажирів одеські трамваї початку 20-го століття. Сьогодні багато чого змінилося у транспортному обслуговуванні вулиць, про які розмова йшла вище. Але знайомство зі старовинними виданнями допомагає нам відновити картину того, як жило місто в ті далекі роки, і зрозуміти, де і як воно перетворилося: на краще чи гірше.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.