Вівторок, 24 Травня, 2022

Історія одеського трамваю у довідниках

Що нам відомо про одеські трамваї? Цьому персонажу одеського життя, який став членом кожної одеської сім’ї, присвячено чимало досліджень, пісень, інших творів одеситів та Одеси.

Одеський трамвай… Він відміряє свій шлях у далекий утьосівський край – “до Шістнадцятої станції”. Від “першого трамваю” прокидається Пересип у пісні Михайла Шуфутинського. Більше на сайті odessa-future.

Трамвай – невіддільний артефакт одеського життя

Трамвай завжди був неодмінним предметом вивчення різних одеських довідників. Разом із цими друкованими свідками розвитку одеського транспорту ми здійснимо подорож в історію, скориставшись віртуальним трамвайчиком наших предків.

Досить повний опис маршрутів одеського трамваю представлений у виданні “Ілюстрований путівник. Одеса” Д.І. Вайнера, що з’явився у 1900 році.

“Для охочого ознайомитися з розташуванням міста та побувати навіть на віддалених вулицях, у передмісті, найбільш зручний та дешевий спосіб пересування – у вагоні конки”.

Так зі сторінки 15 розділу “Прогулянка містом” закликає читача автор, приділяючи “зручному способу” кілька сторінок тексту з щільно покладених літер.

Як і автор, почнемо по черзі, намагаючись поринути у суть кожного маршруту; дізнатися, хто й куди на ньому міг їздити.

Найголовніший маршрут

Отже, у дорогу! Припустимо, якийсь гість міста опинився в районі сьогоднішнього залізничного вокзалу. Таке було цілком можливо, бо вже в ті далекі роки було досить відвідуване місце з його пам’ятками: “Привозом” і станцією залізниці. Маючи бажання потрапити до центру міста, турист сідає у вагон Центральної лінії конки. Як свідчить довідник, кінцева цього маршруту була біля Афонського подвір’я, будівлі судових установ та … вокзалу залізниці, тобто, приблизно на перехресті вулиці Пантелеймонівської та Лейтенанта Шмідта (у ті роки – Земської).

Відомо, що маршрут починався від Олександрівської поліцейської дільниці (Пантелеймонівська, 21, за іншими даними – Рибна, 13), пролягав вулицею Рішельєвською до вулиці Херсонської, 4, де розташовувалась у ті часи однойменна поліцейська дільниця. Довжина маршруту – 3,5 версти, або приблизно 3,7 кілометра.

Як бачимо, поліцейські дільниці тієї пори слугували як для охорони порядку у місті, так і виконували топонімічні функції.

Ким були пасажири конки? Цілком ймовірно, якісь судові пристави, які сідали в транспорт з метою відвідування судових засідань. Можливо, послугами конки користувалися офіцери, які приїжджали на службу до Юнкерського училища, розташованого за кілька кварталів від вокзальної кінцевої.

Офіцери могли зустрітися у вагоні з лікарями або фельдшерами, які прямували на службу в лікарняне містечко, розташоване на вулиці Херсонській (сьогодні – Пастера).

Але ж як ми можемо забути про викладачів Новоросійського університету, який досі одним зі своїх флігелів виходить саме на вулицю Херсонську-Пастера! На сусідніх сидіннях з професорами могли опинитися досить юні вчительки гімназій Кандиби та Маєвської, що знаходилися на кварталі від Торгової до Кінної.

І, звичайно ж, це були городяни, що везли додому свіжу рибу, запашні фрукти та ароматний хліб.

Ну, а робітник, який жив у кварталах Молдаванки, Пересипу, Слобідки тут їздив дуже рідко. Хіба що поліцмейстери могли доставляти одесита, який, скажімо, занадто бурхливо відзначив хрестини, весілля або день народження.

Ну, а якщо пасажиру було не зовсім по дорозі з тими, хто їхав з кінця в кінець, то існував варіант пересадки. А це вже інша гілка шляху, що змінює напрями розповіді про трамвайні маршрути сторічної давності.

Latest Posts