Якщо їхати з Одеси по Дальницька шосе, на одному з його вигинів в ліву сторону відкривається дуже довга вулиця Крайня зі своїм зі своїм торговим рядом з маленьких контейнерів і кіосків по лівій стороні дороги, тобто без їжі-пиття мандрівник, що зайшов сюди, не залишиться. А можна ще й квіти купити коханій жінці, якщо, звичайно, сезон. Трохи далі супермаркет, досить значний для місцевості з 1-2-поверховими будівлями. Далі на odessa-future.
Тиха вулиця далеко від жвавої траси
Супермаркет утворює кут вулиці Крайній з вулицею Петра Лещенко, яка ще недавно була вулицею Комінтерну. Дізнатися, що за вулиця, можна по подоланні декількох десятків метрів. Так уже склалося, що топонімічне оформленне далеко не завжди є предметом турботи міського самоврядування.
Вулиця Петра Лещенка – типовий представник доріг одеських околиць з розбитою проїзною частиною, тротуарами, які мають чисто символічний характер. Подекуди з’являються невеликі ділянки асфальту. Тут майже всюди одноповерхові будинки, вік яких часом складно визначити; пустирі, залишки догораючих багать. І майже немає табличок із зазначенням назви вулиці.
Спасо-Преображенська церква
Щоб знайти що-небудь цікаве на цій доволі довгій вулиці, треба набратися терпіння, перетнути вулицю Нескучну, дійти до Спасо-Преображенською церквою Одеської єпархії УПЦ.
Невеличка церква має доглянутий вигляд, і вона становить єдине ціле з відділенням поліції, принаймні все виглядає так, якщо придивитися. З іншого боку, у багатьох європейських країнах, наприклад, у Франції, існують схожі явища і, щоб потрапити до сільради (там її називають мерією), треба пройти через церкву або навпаки.
Треба сказати, що церква є свого роду культурним центром для жителів околиці. При церкві ось уже кілька років існує дитячий хор, який радує своїм співом не тільки парафіян, а й керівництво міста.
Музична і загальноосвітня школи
Хор … Але ж з такого хору почався шлях до вершин популярності і слави, потім – забуття, і нової популярності Петро Лещенко. Саме в хорі він вперше заспівав. Крім того, за спогадами Віри Білоусової, другої дружини музиканта, для нього церковні співи були вищим «блаженством, вони були … навіть більш значущими за сцену».
Відразу за церквою знаходиться загальноосвітня школа № 130. У неї особливий номер – більш великих у шкіл Одеси немає.
По діагоналі від церкви розташовано ще один заклад, профіль якого пов’язаний з тим, що прославило Петра Лещенко. Це дитяча музична школа № 3, недавно після ремонту.
Петро Лещенко і музика
Музична школа і церква … Дві форми залучення людей до чогось високого, культурному, великому. Все це відноситься і до імені Петра Костянтиновича Лещенка. Навряд чи про це думали депутати, перейменовуючи вулицю Комінтерну. Навряд чи бував в цьому районі міста сам Маестро, хоча міг проїжджати неподалік під час поїздки з Бухареста до Одеси. Так чи інакше, а назвати вулицю, зі школою і церквою з багатьох точок зору, рішення добре.
Майже відразу ж за музичною школою нас чекає шум, що виходить від вулиці Ангарської – артерії, що з’єднує між собою селище Котовського, Куяльницький і Хаджибейський лимани, селище Авангард, сусід Ленселища, Сухий Лиман. Тут і дорога ширше і більш жвава, та й покриття якісне. Ну аж надто гучна ця дорога. На ній навряд чи можна думати і згадувати «все, що було …», як колись співав Петро Лещенко, що бував в Одесі, який знайшов там свою любов, виконував для звичайних людей свої пісні, душею і серцем. А це, без сумніву, заслуговує на окрему розповідь.
