П’ятниця, 19 Серпня, 2022

Одеська філармонія: що приховує найбільш “музична” будівля Одеси?

Центральну частину нашого міста практично неможливо уявити без найулюбленішої будівлі всіх одеситів, якою є Одеська філармонія. Ця споруда є архітектурним шедевром та цікавою міською пам’яткою.

А всьому великому, звичайно, властиво чимало легенд.

Саме тому, в нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми розповімо вам про те, що ж приховує “музичний” будинок Одеси.

Передісторія

Будівля, яка була виділена під Одеську філармонію, з’явилася завдяки торговельній діяльності міста. Воно було збудовано одеськими купцями тоді, коли стару міську біржу біля Приморського бульвару використовувати було вже незручно. Воно стало надмірно тісним.

Будівництво здійснювалося під керівництвом Олександра Бернардацці. Закладка першого каменю була проведена 23-го серпня 1894-го.

А влітку 1899-го нова біржа відчинила свої двері.

Коли завершилася Громадянська війна, і до міста прийшла радянська влада, міської біржі більше ніхто не потребував.

Там почали проводити безліч урочистих заходів, засідань та літературних вечорів. В 1946-му споруду отримала в користування Одеська державна філармонія.

Ну, а тепер переходимо до списку основних секретів.

Номер 1. Підсумки важливого конкурсу

В 1891-му одеською владою було оголошено конкурс на створення проекту будівлі біржі.

Традиції того часу говорили, що конкурс треба було проводити на міжнародному рівні. Тому правом на будівництво нової біржі хотіли мати багато європейських архітекторів.Загалом було подано тридцять проектів.

Найбільше голосів суддів отримав ескіз, створений молодим чеським архітектором Вікентієм Прохаскі. Він став переможцем.

Але й він не задовольняв усі вимоги замовників. Тому “підчищав” проект керівник будівництва Олександр Бернардацці.

До речі, в частині “інтернаціоналізму” споруди слід зазначити, що це обмежувалося не лише міжнародним рівнем конкурсу. Матеріали також привозилися з різних країн Європи – Італії, Німеччини, Австрії.

Номер 2. Дороге будівництво

Нова біржа обійшлася одеським купцям у неймовірні на той час гроші.

Тільки весь обсяг будівельних робіт коштував дев’ятсот п’ятнадцять тисяч рублів. А меблі та обладнання коштували ще близько мільйона.

Тому біржу можна сміливо віднести до найдорожчих одеських будівель.

Номер 3. Який стиль – невідомо

На думку одеського письменника Валентина Катаєва, біржу будували у венеціанському стилі. Ільфу та Петрову здавалося, що стиль будівлі – ассиро-вавилонський.

Корнею Чуковському взагалі думалося, що споруді притаманний мавританський стиль.

Проте навіть експерти досі не можуть відповісти, у якому стилі виконано будівлю. Адже там можна побачити таке сплетіння елементів та стилів, що виділити щось одне просто неможливо.

Номер 4. Справжнє диво!

Головне диво філармонії полягає у дерев’яній п’ятнадцятиметровій стелі. Вона будувалася без використання цвяхів. Жодного.

Фахівці вважають, що ми маємо справу з першою в історії підвісною стелею. Як матеріал був використаний ліванський кедр.

Номер 5. Повага до партнерів

Згадана нами споруда наділена внутрішнім двором.Серед одеситів за ним закріпилася назва італійської. Хоча взагалі перевага декорної частини відноситься до арабського стилю.

Стіни там оздоблені геральдичними щитами. Колись там були зображені герби, які належать головним містам-торгівельним партнерам нашої Одеси.

Номер 6. Ще один секрет

Найвідомішою історією про одеську філармонію є те, що там є особлива акустика.

Начебто купці спеціально так придумали, щоб ніхто не чув, хто про що розмовляє.

Правда це чи ні, але перебуваючи в залі, дійсно неможливо почути, про що говорять люди, що знаходяться поруч.

Номер 7. Тільки для купців

Там, де знаходиться сучасне фойє, у двадцятому столітті був ресторанний заклад.

Але до ресторанних кабінок пускали лише купців, які займалися іноземною торгівлею.

Там комерсанти воліли вечеряти та обговорювати всі ділові деталі.

Номер 8. “Святкове” місце

У дореволюційний час нова біржа була місцем проведення новорічних та різдвяних свят. Найчастіше вони мали вигляд “благодійних ялинок”, де збирали гроші на проживання біднякам та інвалідам.

Номер 9. Чарівне дзеркало

У чотириметрового венеціанського дзеркала, що знаходиться у фойє, також є своя історія. Нібито воно є чарівним, і якщо дівчата будуть у нього дивитися, то залишаться молодими дуже довго.

Номер 10. Пікантні подробиці

Без “темного боку” обійтися, звичайно ж, ми не могли. Тому поділимося з вами такою інформацією.

Справа в тому, що доволі довго біля культової одеської будівлі знаходилося “місце перебування” жінок “легкої поведінки”.

Секрету тут немає. Дівчат приваблювали моряки, які відпочивали в одному з клубів, розташованих неподалік.

Номер 11. Масонські знаки

На думку істориків, у дев’ятнадцятому столітті наше місто було “масонським центром”.

Тому в новій біржі та інших старовинних будинках можна побачити безліч масонських елементів, емблем та прикрас, які мали для цієї таємної спільноти величезне значення та сенс.

Номер 12. “Привіт” з минулого

У дев’ятнадцятому столітті був відомий звичай, який полягав у закопуванні під час будівництва споруди послання наступним поколінням.

Такий “привіт” було передано і під час будівництва біржі.

“Посилка” складалася з останніх газетних номерів, брошури про одеське минуле, книги про Одесу, монети та хліба.

Таким чином, можете самі побачити, що одна з найулюбленіших одеських будівель зберігає чимало секретів, про які, ми впевнені, знають навіть не всі одесити. Не кажучи вже про наших численних туристів, для яких одеська архітектура – це як одна величезна непрочитана та неймовірно яскрава книга. Тож читайте та насолоджуйтесь, дорогі наші! І із задоволенням вивчайте цікаву та багатогранну історію нашого рідного міста, яка містить ще чимало унікальних фактів, про які, напевно, ми з вами ще навіть не здогадуємось, але, будемо сподіватися, таки колись матимемо змогу дізнатися.

Фото: wikipedia, filarmonia, concert.ua

Latest Posts

.