Всі споруди, які будуть описані, це тільки мала частина спадщини Льва Влодека. Йому належить також розробка проекту будинку Хаймовича, будівлі місцевого водогону (яка більше схожа на невеликий храм), корпусу готелю «Вікторія», будинку Великанова, готелю «Великого московського» і багато інших. У свої часи архітектор як самостійно збагачував архітектурну складову Перлини Чорного моря, так і співпрацював з іншими успішними українськими й єврейськими архітекторами. Можна без особливих складнощів влаштувати собі тур, який буде сконцентрований виключно на творіннях Льва Влодека, і зараз ми розглянемо деякі з них, пише odessa-future.com.ua.
Про архітектора
Пан Влодек має польське коріння, але народився він в Україні. Після здобуття середньої освіти в гімназії він відправився до Санкт-Петербургу, після навчання в якому він повернувся за розподілом в Одесу і став членом Одеського будівельного комітету, що в свою чергу знаходився у кризі.
У 1867 році, у віці 25-ти років пан Влодек вже був помічником Володимира Німетца — одного зі значущих одеських архітекторів.
Наступні кілька років Лев Влодек посилено працював у практичному плані, і нарівні з розробкою проектів як житлових будинків, так і громадських будівель також займався науковими дослідженнями в галузі інженерії, а до всього цього ще й приділяв час управлінню двома заводами. Дослідження архітектора-інженера були спрямовані на вивчення властивостей різних бетонних мас залежно від того, в яких умовах вони знаходяться, і в наступних роботах він успішно використовував результати своєї дослідницької діяльності.
З 1871 року по 1915 Лев Влодек працював при градоначальнику, і за весь час його роботи Одеса значно урізноманітнилася в архітектурному плані. Плюс, багато його будівель до сих пір щільно стоять на своїх місцях — все завдяки міцному бетонному фундаменту, рецепт якого винайшов сам архітектор.
Архітектурна спадщина Лева Влодека
Пасаж Менделевичів
Одна з найзнаменитіших пам’яток історії Перлини Чорного моря, а також елегантна торгово-галерейна точка, відкрита для відвідувань з 1900 року. Спочатку будувалася на замовлення купців і торговців хлібом Менделевичів, звідси й офіційна назва, але зазвичай це місця знається просто як «Пасаж».
Будувався Пасаж не одним тільки Львом Влодеком: нарівні з ним працювали знаменитий архітектор-одесит Товія Фішель, а також Семен Мільман, з якими архітектор співпрацював не один раз у своєму житті.
Крім різноманітних магазинів і квартир під оренду у будівлі також була жіноча гімназія, а ще дорогий магазин Фаберже. На жаль, через рік після початку функціонування будівля зазнала жахливої пожежі, яка забрала з собою кілька життів.
Будівля функціонує досі, і в ній як і раніше є готель, кілька ресторанчиків і кафе, а також безліч магазинів: сьогодні у галерейних вікнах Пасажу рясніють вишукані фешенебельні бренди і українські народні строї, поруч з ними розташований магазинчик рукоділля, де в розмаїтті інструментів мистецтва може загубитися як досвідчена художниця, так і простий інтересант і любитель творчої естетики, також неподалік можна знайти магазин з музичними пластинками і тематичну лавку з одягом і аксесуарами для любителів року, панку і металу.
Як і іншим модерним архітектурним об’єктам, Пасажу Менделевичів властива елегантність і пластичність форм, а в контурах його декоративних елементів можна помітити характерну синусоїдальність і гармонійну хаотичність природи: хоч пасаж і виглядає симетричним, насправді всі його декорації унікальні. Стіни будівлі прикрашені різноманітними скульптурами, в ликах яких можна побачити шляхетні й інтелігентні еллінські риси.
Будинок Фальц-Фейна
Цей будинок належав меценату і підприємцю Фальц-Фейну, який в тому числі був стурбований питаннями біології та природоохорони, внаслідок чого організував перший в світі екологічний заповідник. Після смерті діяча будинок перейшов до його сім’ї, але в майбутньому, вже за часів окупації там розташували свою резиденцію-штаб румунські офіцери, і на будівлі висіло зображення свастики. Пізніше, вже відносно у мирні часи у будинку жив український музикант і композитор Юрій Знатоков, на честь якого на стіні будівлі висить меморіальна табличка.
Нехай ця будівля не настільки пишна, як вищезгаданий Пасаж, але у ній також впізнаються риси модерну нарівні з популярним в ті часи історизмом, який звертався до кращих традицій архітектури минулих часів.
Цю будівля також знають як будинок з Атлантами — і тут знову вступає одесит Товія Фішель, який і розробив цю скульптуру.
Крім пана Влодека, над проектом будівлі працював також Семен Ландесман, який прикрашав свої творіння дотиками величного ренесансу.
Одеський тюремний замок
Про цю будівлю говорять не так уже й рідко, і можна знайти самостійно велику кількість цікавої інформації, але практично ніде не згадується, що в розробці нової будівлі в’язниці також брав участь Лев Влодек нарівні з іншими архітекторами й інженерами. А саме, пан Влодек працював над оформленням чоловічого відділення, яке з’явилося в 1894 році.
Крім камер для ув’язнених, на території місця позбавлення волі також була церква, баня, кузня і лікарня. У цій будівлі свого часу відбували покарання анархісти, авторитети-розбійники і ті, хто порушив закон як в божевіллі, так і на світлу голову. Наприклад, у в’язниці був один з учасників повстання на броненосці «Потьомкін», також революціонер-марксист Троцький, отаман-політв’язень Григорій Котовський, відомий всім одеситам Мішка Япончик й інші.
Звичайно, в’язниця — це завжди жахливе місце, повне болю, крові та нестримного людського зла, як з боку ув’язнених, так і з боку їхніх наглядачів, від якої культури б вони не прийшли. І на стінах в’язниці можна побачити сліди людського звірства: за часів румунської окупації на території в’язниці розстрілювали неугодних громадян.
Нині існує загроза продажу історичної пам’ятки, адже вона, давно недоглянута та занедбана, вже не відповідає стандартам якості і не може експлуатуватися як в’язниця, хоча ще в 90-х роках там відбували покарання місцеві правопорушники і кримінальні авторитети.
