Ця споруда була резиденцією, яка належала російському державному і військовому діячеві, генералу-фельдмаршалу, ясновельможному князю – Михайлу Семеновичу Воронцову, пише odessa-future.com.ua.
У цьому неймовірно красивому приміщенні колись проводили пишні бали і маскаради, а також влаштовували прийоми самих високопоставлених і шанованих гостей. Тут одеські дами дізнавалися про останні модні тенденції, а одеські кавалери розповідали один одному про свої службові досягнення і трофеї. Пізніше, з настанням нових часів цей дивовижний об’єкт пережив далеко не одну страшну подію, внаслідок яких він міг би давно бути знищеним вщент і сучасне покоління одеситів б навіть не дізналося, як виглядало Палацове спорудження Воронцових і чому воно являє для міста таку велику цінність. А також чому кожна новоприбула влада так цікавилася цим об’єктом і відразу ж намагалася використовувати його в своїх цілях, позначивши його новим ім’ям.
Багато хто напевно навіть не уявляє, який дивовижний шлях пройшов цей архітектурно-культурний об’єкт і який був його первісний вигляд, а також який був повний набір складових палацового комплексу. Також мало хто знає, що він буквально оповитий таємницями, секретами і легендами, деякі з яких так і залишилися нерозгаданими. А ще в приміщенні цієї споруди зберігається один предмет, який знає обставини смерті одного з імператорів.
Саме про історію цього унікального одеського архітектурного об’єкта, який розташований в найвідомішій і історичній частині нашого міста, і піде мова в нашому матеріалі з посиланням на monuments.top .
Вражаючий об’єкт
Дана споруда, що належить до Боффоськоі спадщини нашого міста, виникла на Приморському бульварі в 1826-тому на місцевості, де до цього розташовувався будинок, який належав одному бессарабському поміщику.
Вид самої будови, яку звів іменитий архітектор на замовлення не менш відомого графа, назавжди зберіг у собі здатність ставати причиною захоплених відгуків у гостей міста і туристів.
Ось, наприклад, яке враження залишила ця споруда у знаменитого поета Жуковського, – йому особливо сподобалася оранжерейна частина в графському будинку, нумізматична колекція і багата графська бібліотека.
Деталі зовнішнього вигляду
Спорудження Воронцовського палацу оточувала огорожа, яка була звернена в сторону моря. Внутрішня палацова сторона була прикрашена за допомогою високих колон, а стіни арабською в’яззю, що звивається, яка нагадувала про те, що власник був учасником турецьких воєн.
Колись палацова частина була огороджена від бульварної частини за допомогою такого елемента, як красиві ковані грати. А на вході здійснювалася охорона кам’яними левами, який височіли на площині спеціальних пілонів.
А сама решітка була декорована двома левиними головами, які тримали в пащах кільця.
Інтер’єрна складова
Палацові інтер’єри вражали своєю розкішшю. Все було оформлено пишною позолотою, багатою ліпниною, дорогою мозаїкою, пілястрами, статуями і нішами.
Особливою красою відзначалися камінні елементи, – на них можна було побачити зображення птахів з рослинами, матеріалом яких були різнокольорові каміння.
Двері були прикрашені бурштиновими ручками, а стелі вражали розписами.
Перший поверх складався з великого залу, більярдної, напівкруглої їдальні, бібліотеки, медального кабінету, китайського кабінету дружини графа і турецької кімнати.
На другому поверсі було місце тільки для житлових кімнат.
Високопоставлені гості
У Воронцових бував шановний гість в особі імператора Миколи Першого і його дружини, коли вони подорожували південною частиною держави в 1837-мому.
Значна шкода
Ця палацова споруда є свідком більшості історичних моментів, і вона перенесло дуже багато тяжких і нелегких періодів. Так, в 10-го квітня 1854-того по ній завдала ударів англо-французька ескадра, коли йшла Кримська війна, внаслідок чого вона була частково зруйнованою.
У княжу резиденцію потрапили двісті ядер, одне з яких збереглося в одній з стін до сучасних днів.
Найбільша цінність
Найбільший скарб для самого графа був не саме його маєток, а його книжкова колекція. Коли в Одесі йшло бомбардування, він розпорядився забезпечити надійне укриття рідкісним книгам, внаслідок чого бібліотеку вдалося зберегти, а пізніше він особисто подарував її навчальному закладу в особі Одеського університету, де її дбайливо зберігають.
Розташування гімназії
Коли палацову споруду було відновлено, вона була губернаторською резиденцією майже до кінця дев’ятнадцятого століття, коли чиновників змінили гімназисти, а Воронцовський маєток перетворився на приватну чоловічу гімназію, яка діяла до 1917-того. Комплекс утримували завдяки гімназичному фонду, який формувався виходячи з оплати за навчання.
Революційна пора
Коли почався революційний рух в березні 1917-того гімназичне спорудження (колись маєток графа) перший зацікавив нову владу, – там був розміщений повстанський одеський центр, а пізніше – червоногвардейський штаб, через що не можна було зберегти унікальні палацові інтер’єри.
Післявоєнний період
Коли закінчилася Громадянська війна залове приміщення стали використовувати громадські організації в своїх цілях.
Так, там проводили заходи у вигляді шахових змагань, що визначило подальшу долю споруди і в 1936-тому воно стало Будинком піонерів.
А в 1961-ому його перейменували на честь Якова Гордієнка, який був юним партизанським розвідником.
Військовий період
Коли йшла Велика Вітчизняна колишня палацова резиденція зазнала великих збитків, – деякі об’єкти були знищені повністю, а решта були покриті слідами від снарядів і картечі.
Але коли настала окупація палацову споруду відремонтували і перетворили іі на трансністрінську губернаторську резиденцію.
Післявоєнний час
В ході післявоєнної реставрації а 50-тих роках під час відновлення архітектурного вигляду тих комплексних споруд, які вціліли, була знищена унікальна чавунна решітка, яка колись захищала паркову зону.
Ще одне перейменування
У 2000-ному цю споруду знову було перейменовано і відтепер вона стало Палацом дитячо-юнацької творчості, де діють дитячі студії.
Час від часу цей унікальний об’єкт ремонтують і реставрують, щоб він ще протягом багатьох років радував одеситів і гостей міста своєю величчю і неповторною зовнішністю.
Архітектурна складова незвичайного об’єкта
Палацова споруда, яка знаходиться на високому березі була створена за канонами класичного стилю, відповідно до проекту великого одеського архітектора. Спочатку, крім того, що в його складові входили сам палац, стаєнний корпус, кухонний корпус і бельведер, вона також складалася з Орловського корпусу, садової зони, гостьового флігеля і Зимового саду, в якому були альтанки і сходи, яка спускалася до самої морської гладі .
У сучасних реаліях місце Орловського корпусу зайнято широкими сходами, по обидва боки якої стоїть прикраса у вигляді левів, які раніше були “охоронцями” воріт. На одній стороні можна побачити знамениту Воронцовську колонаду, а на іншій – фонтанний об’єкт.
Зовнішній вигляд
Воронцовську палацову споруду виконану в Олександрівському ампірі, стороною свого східного фасаду повернуто в бік затоки.
Зовнішній декор доповнений колонами портиками, фризами з орнаментами і прикрасою у вигляді колонних барельєфів.Дах прикрашений балюстрадним карнизом.
Обробка приміщень
Внутрішня частина споруди складається з трьох частин – напівпідвального першого господарського поверху, другого – гостьового і третього – хазяйського. На гостьовому поверсі було дуже багато розкішноі ліпнини, набірний паркет, кришталево-бронзові люстри, картини, більярдна, їдальня, відкрита тераса, Бальна зала.
Все це було прикрашено і оформлено розкішним декором і золотими тонами.
У хазяйських покоїв була відсутня така багата обробка, ну, а у господарського поверху, – тим більше.
Княжі покої були прикрашені тільки інкрустованим сонячним годинником і невисокими мармуровими колонами, якими опочивальня ділилася навпіл.
Також третій поверх складався з кабінету, приймальні і двох бібліотек.
Споруда конюшенного корпусу
Вона була оштукатуреним двоповерховою будівлею з великим арочним отвором і великими напівциркульними вікнами.
У внутрішньому оздобленні на першому поверсі, де розташовувалися коні, все було оформлено відповідно до романського стилю з дерев’яними колонами і високим склепінням.
Імператорський камін
Велика палацова вітальня зберігає таємницю смерті імператорської особи, якій був Павло Перший. З Петербурга було здійснене перевезення розкішних міжкімнатних дверей, віконниць і каміна, які були елементами декору імператорської спальні, де він і був убитий.
Продаж цих раритетів було здійснено на користь Воронцова, так що камінна деталь – це єдиний свідок імператорської смерті .
Наявність турецьких таблиць
Найбільш інтригуючим палацовим міфом є історія про наявність двох таблиць, де зображена арабська в’язь. Їх можна побачити на фасадній частині і в сучасних умовах.
Їх на той час вважали нечитабельним об’єктом, і посилалися на те, що це така витончена і безглузда стилізація східного орнаменту. Цю загадку не відкривали практично сто сімдесят років.
А в результаті ці об’єкти представляють собою трофей, який привіз граф, коли впала турецька фортеця Варни. Вони були вмонтовані в фасад стіни і зайняли почесне місце в відповідності зі старовинними східними традиціями.
Але історики все ж розшифрували, що там було написано. З’ясувалося, що мовою однієї з них є старотурецка, а іншоі – перська.
Таємничі підземелля
Під самою палацовою садибою знаходиться місце розташування ще одного палацового міфу і легенди у вигляді підземного ходу, довжина якого сто сорок метрів.
Як раз це місце, як запевняли піонери-очевидці таїть в собі привидів і духів, крики яких заважали працювати фотогуртку, місцем знаходження якого було також підвальне приміщення.
У сучасних реаліях підземну галерею визнали як найстарішу з тих, що збереглися в нашому місті.
Ось така історія цього дивного і нескінченно цінного, для нашого міста, об’єкта. Він є справжнім пам’ятником культурно-архітектурної спадщини і являє собою неймовірну історичну цінність і значення.
Навіть важко собі уявити, що “бачила” ця палацова споруда, які високопоставлені гості там бували і які пишні бали там влаштовувалися.
Виходячи з реалій сьогодення, коли цінності знайшли трохи інший характер і спрямованість, а багато історичні факти схильні до спотворення і зміни, нам дуже важливо зберігати пам’ять про тих людей, які бували в цьому унікальному місці і про ті події, які там відбувалися.
Не менш важливим є і забезпечення схоронності самого цього найціннішого об’єкта.
Тому що Одеса є особливим містом з надзвичайно цікавою і багатогранною історією, учасниками і творцями якої були представники найрізноманітніших національностей, віросповідань і поглядів .
Кожен з них привніс до одеського духу та атмосфери щось своє, що знайшло своє відображення у традиціях, архітектурі, культурі та інших важливих суспільних чинниках, без яких важко уявити справжню Одесу, іі характер, корінне населення та спосіб життя.
Нам потрібно зробити все, щоб підростаюче одеське покоління мало можливість знати правду про своє рідне місто, бачити його архітектурні та культурні пам’ятки та долучатися до гордості і любові по відношенню до свого рідного краю, тому що тільки віддані місцяни можуть покращувати своє місто, зберігаючи його самобутність, унікальність, а також його історичну скарбницю, факти якоі не можна переписати або забути.
Адже без минулого немає майбутнього, як сказав хтось із великих, а це означає, що маленьким одеситам потрібно розповідати і показувати історію їх рідної Одеси, яка відображена на сторінках хороших книжок і в таких безцінних об’єктах, до числа яких належить і Палацове спорудження Воронцових.
