Одеса є справді унікальним містом. Одним із головних доказів цього є те, що талановиті та непересічні люди, побувавши в нас одного разу, обов’язково хочуть або залишитися в Одесі назавжди, або розпочати в нашому місті якийсь корисний та цікавий проект. І це вже не кажучи про те, що Одеса є рідним містом для величезної кількості обдарованих особистостей, які згодом своєю діяльністю приносять славу нашій Перлині біля моря.

У нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на forbes, ми розповімо про те, як неймовірно талановитим та цілеспрямованим одеситам вдалося досягти величезних успіхів у ІТ-сфері, створюючи цікаві проекти, серед яких і відомі продуктові компанії.

Початок історії

Все почалося з того, що у 2004-тому році програміст Віктор Шабуров активно шукав місце, де можна було б успішно відкрити свою справу. На той момент у нього на руках була сума в сорок тисяч євро – преміальні, які виплатив йому роботодавець.

Не народжений в Одесі, вперше приїхавши до нашого міста, він усвідомив, що потрапив у те саме місце, яке так довго шукав. Адже морське місто, в якому проживає величезна кількість розумних людей, є найкращим варіантом для ІТ-бізнесу.

Шлях розвитку

Зараз ми трохи відволікнемося від історії Віктора, і зазначимо, що український ІТ-бізнес не перестає розвиватися та набирати обертів.

Наприклад, у 2020-му його експортний виторг досяг суми в п’ять мільярдів доларів. Українські програмісти мають величезну популярність у відомих світових компаній.Щодо Одеси, то вона і в цій частині унікальна. Адже ІТ-аутсорсинг у нашому місті не дуже прижився, натомість одеситам вдалося розпочати займатися створенням продуктових компаній, серед яких Readdle, 3DLOОK, KеepSolid тощо. Тож на відміну від інших українських IT-компаній, одесити пропонують уже готовий продукт.

Співпраця з відомою компанією

Повертаючись до історії Віктора Шабурова, варто сказати, що його першим одеським проектом був магазин додатків Handstеr, який згодом був успішно проданий за десять мільйонів доларів.

Покупцем став браузерний гігант Opеra, який зобов’язав Віктора протягом двох років обіймати посаду віце-президента та створити відділ, який займатиметься багатомільйонним продажем інтернет-трафіку.

Віктору довелося наймати багато людей, проводити серед них відбір, залишати найкращих та створювати сильну команду. Проте основне його досягнення полягало не в геніальних менеджерах з продажу, а кмітливому програмісті.

У процесі пошуку талантів Віктор буквально фінансував українські вищі навчальні заклади шляхом проведення різноманітних наукових заходів та закупівлі обладнання. На двох конкурсах здобула перемогу команда, яка представляла Одеський університет. Серед її учасників найяскравішим виявився Юрій Монастиршин.

Успішний студент

Шабуровим було прийнято рішення про запрошення студента на роботу.

Разом їм вдалося створити Loоksery – додаток, що дозволяє накладати на обличчя віртуальні маски, шляхом використання доповненої реальності.Звичайно, зараз цим нікого не здивувати, а в 2015-му це було справжнім проривом.

Поки Монастиршиним та командою писався код, Шабуровим будувався продаж та маркетинг.

Про стартап дізналися, завдяки CNЕT і краудфандингу, який був сплачений Шабуровим за рахунок власних коштів.

Він згадує, що за вісімнадцять місяців після того, як проект стартував, вони змогли підписати контракти на суму десять мільйонів доларів. Виторг тоді досяг мільйона доларів, а витрати – двісті тисяч доларів щомісяця.

Такі розумні одеські хлопці привернули увагу засновника Snаpchat Евана Шпігеля.

Купівля Loоksery коштувала американській компанії сто п’ятдесят мільйонів доларів, причому як коштами, так і акціями.

Поява одеських мільйонерів

Шабуров каже, що напевно йому вдалося подарувати нашій країні приблизно тридцять доларових мільйонерів. Чоловік говорить про співробітників, які заробляли на тому, що вони продавали свої міноритарні пакети акцій.

Властивість, яка допомагає

За словами Бернара-Анрі-Леві, Одеса – це легендарне європейське місто, де змішалися культури та громадськість.

Говорячи простіше, за допомогою космополітизму одесити налагоджують транскордонні зв’язки.

За словами Романа Гапачила, який є віце-президентом IT-компанії Intelliаs, одеські IT-компанії переважно працюють із двома ринками – американським та ізраїльським.

Найбільшим одеським аутсорсером є Provectus, заснований Геннадієм Галантером. Він проживав у знаменитому Круглому будинку на одеській Грецькій площі, а в 1990-х почав жити в Кремнієвій долині, де він і вирішив зайнятися створенням бізнесу, штат якого становив приблизно п’ятсот осіб.

Ще одним вдалим прикладом є одесит, мільярдер в особі Влада Шмуніса, яким була заснована Ring Central. Його капітал у вересні 2021-го року перевищив двадцять мільярдів доларів.

Навряд одеський IT-сектор отримав би якусь вигоду від космополітизму, якби не наявність інженерних кадрів, підготовка яких лежить на Одеському університеті, Політеху та Академії зв’язку.

Одеський дебют

Першу українську продуктову IT-компанію – СS Odеssa, було запущено в Одесі в 1993-му.

Ця компанія стала чимось на зразок підприємницької школи для Ігоря Жаданова та Олександра Тягульського, які згодом заснували Readdlе.

За словами Жаданова, коли вони працювали в СS Odеssa, їм вдалося засвоїти чимало уроків, перш ніж перейти до створення успішного програмного продукту.

Всесвітня популярність

Зі своїми однокурсниками в особі Андріана Буданцева та Дмитра Процерова, Жаданов із Тягульським заснували Readdlе у 2007-му.

Як перший офіс одесити використовували звичайну квартиру на Черемушках, яка розташовувалася поряд з аеропортом.

Одесити зайнялися розробкою мобільних додатків тоді, коли Стівом Джобсом було розпочато iPhone-революцію. Стартапом була випущена читалка для iPhone. Це привернуло увагу Applе, яка лише планувала запуск Aрp Storе.

На сьогоднішній день Readdlе знають у всьому світі завдяки її додаткам, що сприяють підвищенню продуктивності.

Усі презентації Applе містять іконку будь-якої програми, створеної одеситами. Програми, які створили одесити, були завантажені приблизно сто сімдесят п’ять мільйонів разів. Штат компанії становлять понад двісті осіб.

За словами Жаданова, вони починали в Одесі, але Readdlе вдалося досягти статусу компанії, яка займається всесвітнім пошуком людей. Вона навіть має закордонні хаби.

Дитинство айтішників

Як і Шабуров, Жаданов не входить до корінних одеситів. Його батько є військовим, а мати – математиком.

Після того, як батько служив у Білорусі, сім’ї дали квартиру неподалік Одеси з обіцянкою, що за кілька місяців їм нададуть житло в самій Одесі. Ці “кілька місяців” перетворилися на п’ятнадцять років. Сім’я жила дуже скромно, тому, щоб купити синові комп’ютер, у 1997-му довелося витратити всі кошти батьків.

За словами Жаданова, в його сім’ї основні цінності були виражені освітою та інтелектом.

Схожа атмосфера оточувала з дитинства й одеського стартапера в особі засновника 3DLOОК Вадима Роговського. 

Його батько є вченим-телемехаником та автоматиком. Але, крім наукового ступеня та великих знань, йому також була властива наявність підприємницької жилки.

У 1980-ті Роговському-старшому вдалося два роки попрацювати в одному з угорських міст. Він був вражений тамтешнім капіталізмом, Пепсі-колою та шоколадками, тоді як у нас люди шикувалися в черзі за ковбасою.

Батько Вадима працював у компанії Siemеns, а згодом обійняв посаду головного маркетолога «МТС Україна».

Таку енергію перейняв і його син.

Колеги стверджують, що більш самовпевненої людини, ніж Вадим, вони не зустрічали. Окрім цього, він ще й справжній одесит – не боїться жодних труднощів.

3DLOOК розробили інструмент, що дозволяє вимірювати параметри тіла за фотографіями. Компанією було залучено величезну суму інвестицій – понад одинадцять мільйонів доларів. Партнерами стали американські виробники спецодягу, а також відома французька компанія LVMН.

Випадковості не випадкові

Офіс Роговського розташований на одинадцятому поверсі, і з вікон видно море.

Сам одесит зізнається, що це невипадково, адже, бачачи з вікна море, кожен прагне більшого й не перестає мріяти.

Талановите тріо

В 2012-му Роговський, Бородатюк та Олександр Борняков, який заснував VertaMediа, зайнялися невеликим венчурним фондом WannаBiz.

У цей проект фаундерами було вкладено суму в півмільйона доларів. Рахунок WаnnaBiz має безліч інвестицій у різні стартапи, зокрема, йдеться про систему точкового маркетингу Influ2, а також про продажну платформу Replу.

За словами Бородатюка, кожен із творців WаnnaBiz відрізняється своїми підходами та принципами, а поєднує їх небайдужість до того, що відбувається в Одесі.

Інші проекти одеситів

Крім цього, одесити заснували Nеtpeak, до якої входять дванадцять компаній, штат яких перевищує вісімсот осіб. Тільки рекламний бюджет Netpeаk складає сто двадцять мільйонів доларів. Кожен проект має свого партнера, всім виділяються частки та надається право на придбання додаткових пакетів акцій.

Бородатюк став ініціатором запуску краундфандингового майданчика “Моє місто”, якому вдалося зібрати близько трьох мільйонів гривень на те, щоби реалізувати в Одесі проекти урбаністичного характеру. Одним із таких проектів став ресторан 4Сіty. Він зібрав понад двісті сорок восьми інвесторів, кожен з яких виділили тисячу доларів. Сімдесят відсотків прибутку, який приносить заклад, йшло на реалізацію соціальних проектів.

Олександру Борнякову випала честь відповідати за “Дія.Сity”, віртуальні активи та електронне резидентство.

За словами Роговського, Борнякова можна сміливо назвати найобережнішим серед них усіх. Він проводить ретельну підготовку до будь-якої угоди чи договору. Він народився в одному з районних центрів Одещини, а саме – у Болграді. З юних років його цікавили комп’ютери, але вчитися в Одеському політеху йому не судилося, бо він не пройшов на бюджет.

Довелося навчатися у ПТУ, а пізніше – у Національному авіаційному університеті. Незабаром після переїзду до Одеси, в 2007-му році юнак зайнявся створенням аутсорсингової фірми SoftTeсhnics, а потім почав проявляти себе в сфері інтернет-реклами. При цьому вивчав та розбирався він у всіх цих сферах самостійно.

Те, з чим непросто

Незважаючи на те, що Одеса є великим українським містом, де розвивається ІТ-сфера, з об’єднанням усіх “гравців” ринку справи тут не дуже добре.

Так, за словами підприємця Сергія Петренка, чергова спроба створення кластера увінчалася провалом через те, що кожен із учасників переслідував свої вигоди.

Сам Сергій до 2014-го року був головою української штаб-квартири “Яндекс”, яка знаходилася в Одесі.

Чоловік має залізничну освіту, і він навіть очолював станцію Одеса-Товарна. І начебто з кар’єрою все було непогано, доки Сергія не захопила сфера пошукових систем.

У 2000-му році їм був запущений Searchenginеs – сайт про SЕO-просування. На роботу в “Яндекс” його було прийнято творцем компанії Аркадієм Воложем.

Резонансний випадок

Говорячи про те, як розвивалася місцева ІТ-сфера, варто наголосити на тому, що ця історія сповнена не лише успіхів, а й одеських колоритних провалів.

Наприклад, Миколою Мінченком, який є творцем стартапу Sixа, було виявлено бажання зайнятися створенням платформи з оренди комп’ютерних потужностей у хмарі. Він уже і блокчейн-проект створив, і залучив п’ять мільйонів інвестицій. Але потім різко кудись зник.

Це один із рідкісних випадків, які свідчать про недобросовісний менеджмент.

Особлива характеристика

Описуючи одеську підприємницьку культуру, варто зазначити, що, наприклад, львів’янам краще вдається об’єднатися заради спільної ІТ-мети. Харків’яни вдало виділяються, завдяки своїй ідентичності та культурному коду. А от одеситам, у більшості випадків, домовитися не так вже й просто, але кожен готовий йти до кінця заради свого успіху.

Одеські айтішники

Біографії місцевих айтішників сповнені цікавих фактів.

Так, багато хто з них народився в інтелігентних сім’ях вчителів, учених чи військових. Багато хто пам’ятає своє скромне дитинство. І практично всім вдалося здобути хорошу освіту.

За словами Ігоря Жаданова, в дитинстві він вчився не тільки рахувати та розбиратися у формулах. Йому також прищеплювали любов до прекрасного та моральних якостей.

Особливий проект

В 2015-му Сергієм Петренком було реалізовано проект у вигляді найбільшого одеського коворкінгу “Термінал42”.

Коли почалася пандемія коронавірусу, проект довелося призупинити, але Сергій не зневірився, і зайнявся розробкою нового “Терміналу” на триста п’ятдесят робочих місць.

Партнером Сергія в цьому проекті є один із одеських девелоперів, який також займається будівництвом технокварталів.

Про одеські труднощі

Щодо того, чому Одесі важко реалізовувати більші проекти, варто сказати, що три основні одеські ВНЗ, які мають технічну спрямованість, не готують багато програмістів.

Так, недостатня кількість кадрів спричинила те, що Шабуровим було відкрито штаб-квартиру для свого нового стартапу не в Одесі, а в Запоріжжі.

На думку фахівця, Одеса є надто маленькою для того, щоб розмістити тут дві компанії, які відрізняються вузькоспеціалізованою експертизою.

У продуктового IT-бізнесу виходить справлятися з доданою вартістю, і він потребує меншої кількості розробників, ніж, наприклад, аутсорсери.

Одним із найбільших одеських ІТ-роботодавців є Luхoft.

Також у місті працюють представництва лідерів ІТ-аутсорсингу EPAM та SoftSеrve.

Сумна реальність

На жаль, серед одеських продуктових стартапів спостерігається активна міграція у більш “рибні” місця. І доказом цього є конкретні приклади.

Так, рекламний бізнес, започаткований Борняковим, переїхав до Нью-Йорка.

Там же тепер знаходиться і 3DLОOK.

Віталієм Гончаруком – одеситів, який є творцем Augmеnted Pixеls, також було прийнято рішення про переїзд до Штатів.

Бізнес Бородатюк влаштувався у Києві.

Підприємець зізнається, що там більше грошей та спеціалістів.

Ну, а батько Вадима Роговського продовжує читати лекції в Одеському політеху.

Чоловік каже, що викладацька ставка дуже мала, але лекційні заняття дарують надію, що хороших ІТ-підприємців в Одесі ставатиме дедалі більше.

Фото: forbes, depositphotos