Середа, 4 Серпня, 2021

Цікавий південь: незвичайні місця одеської області

У сьогоднішніх карантинних умовах любителі далеких подорожей не можуть відправитися у розкішні європейські країни або далекі землі загадкового сходу. Незручності з вакцинацією...

Ремонт поблизу Привозу: що змінилося?

Нещодавно ремонт території біля самого знаменитого ринку Одеси закінчився. Дорога там уже доступна для проїзду, та й локація у цілому значно змінилася,...

Знамениті одеські дворики: які можна знайти без екскурсовода?

Прогулянка одеськими двориками — одна з найпопулярніших екскурсій для гостей міста нарівні з розкішними променадами від Оперного до обителі Воронцова і Шахського...

Імена нащадків князя Рюрика на карті міста

Наше місто споконвіку шанував дбайливо і з повагою ставилося до пам'яті історичних особистостей, називаючи в їх честь вулиці, бульвари, церкви. Особливе місце...

Про ранню історію Одеського військового округу

12-го грудня 1862-ого відповідно до наказу, який був виданий російським військовим міністром Дмитром Мілютіним в Південній Пальмірі було реалізовано створення військового округу,...

Вулиця Буніна: генерали, поети, музиканти

Ця старовинна вулиця поміняла чотири назви. Кожна з них і нинішня відображають історію вулиці, міста, країни. А ще вона віддзеркалюється в фасадах будинків, дворах, пам’ятниках, в людях, які жили тут і живуть, пише odessa-future.com.ua.

Що в імені твоєму?

На міській карті ця вулиця з’явилася вже в першій чверті 19 ст., а точніше в 1817 р. Спочатку це навіть була не вулиця, а невелика Поліцейська площа, названа так за місцем перебування на розі з Преображенською поліцейської дільниці. Пізніше вона помітно зросла, подовжилася і стала Поліцейською вулицею.

У 1904 р. загинув генерал-майор Роман Кондратенко, один з героїв російсько-японської війни, який очолював свого часу оборону фортеці Порт-Артур. У 1905 р. міська дума Одеси проголосувала за перейменування Поліцейської вулиці в вулицю Кондратенко. У деяких публікаціях можна прочитати домисли, що Кондратенко служив в Одесі, тому, мовляв, і назвали. Але ні, не служив, а народився так і взагалі в Тифлісі. В Одесі був лише один раз і то проїздом, прямуючи через порт на Далекий Схід. Просто хоч війна і була програна, але тих, хто найбільше проявив себе в битвах, вирішили відзначити. На початку 20 ст. по країні йшли перейменування на честь Кондратенко, встановлювалися йому пам’ятники.

Потім прийшла радянська влада і в 1920 р. вулицю назвали іменем німецької соціал-демократки, комуністки Рози Люксембург. В СРСР, як відомо, німецьких революціонерів любили і в Одесі щедро називали їх прізвищами центральні вулиці.

Під час німецько-румунської окупації у вулиці з’явилася нова безглузда громіздка назва – 16 жовтня 1941-го – за датою захоплення міста. Через два з половиною роки на таблички повернулася Роза.

І, нарешті, середина 1990-х. В Одесі бум повернень вулицям старих назв. Але на Поліцейську все ж не наважилися. Задумалися про щось нове. Згадали, що не відображений в міській топоніміці Іван Бунін. І в 1995 р., якраз в липні, вулиця знайшла своє сьогоднішнє ім’я на честь прекрасного письменника, лауреата Нобелівської премії. В Одесі він жив кілька років. Тут робив записи в щоденнику, з яких виникла знаменита книга «Окаянные дни». З Одеси в 1920 р. поплив в еміграцію. Проживав, правда, зовсім на інших вулицях – на Князівській, на Пастера. Про що сьогодні розповідає нам міні-пам’ятник Буніну на Князівській. 

До речі, цікаво: одеський краєзнавець Олег Губар зазначає, що в поліцейському управлінні на Поліцейській у свій час був начальник на прізвище… Бунін.

Біржа, готель, міст

Серед найбільших пам’яток вулиці можна відзначити величну будівлю Нової біржі, споруджену в 1899 р. за проектом видатного Олександра Бернардацці. Не секрет, що нині це будинок філармонії. А у дворі знаходимо … приголомшливий двір в італійському стилі, з поєднанням готики і ренесансу, і ресторан «Bernardazzi».

Поруч виблискує пишністю архітектури і підсвічуванням готель «Бристоль», який побудований в той же час і з проектуванням того ж Бернардацці і А. Мінкуса.

Перериває вулицю споруджений на початку 1890-х архітектором С. Ландесманом міст Коцебу над Карантинною балкою. Названий на честь Павла Коцебу – Новоросійсько-бессарабського генерал-губернатора в 1860-1870-х. Цікаво, що каркас для моста зробили в самому Парижі.

Пам’ятник Адаму Міцкевичу нагадує, що в Одесі великий польський поет перебував на засланні за участь у національно-визвольному русі і бував у будинку №5, на званих вечорах, які влаштовувалися шляхтичем Залесським.

Серед найвідоміших будинків вулиці також виділяються будинок 24, де народився славетний музикант Давид Ойстрах. Будинок 34, де торгував галантереєю Годель Дзюбин – батько поета Едуарда Багрицького. У будинку № 35 жив генерал-майор Іван Бачей, дідусь Євгена Петрова і Валентина Катаєва.

Сьогодні Буніна – вулиця незліченних магазинів, кав’ярень і турагентств, що закликають поїхати з ними.

Latest Posts

Ремонт поблизу Привозу: що змінилося?

Нещодавно ремонт території біля самого знаменитого ринку Одеси закінчився. Дорога там уже доступна для проїзду, та й локація у цілому значно змінилася,...

Знамениті одеські дворики: які можна знайти без екскурсовода?

Прогулянка одеськими двориками — одна з найпопулярніших екскурсій для гостей міста нарівні з розкішними променадами від Оперного до обителі Воронцова і Шахського...

Імена нащадків князя Рюрика на карті міста

Наше місто споконвіку шанував дбайливо і з повагою ставилося до пам'яті історичних особистостей, називаючи в їх честь вулиці, бульвари, церкви. Особливе місце...

Про ранню історію Одеського військового округу

12-го грудня 1862-ого відповідно до наказу, який був виданий російським військовим міністром Дмитром Мілютіним в Південній Пальмірі було реалізовано створення військового округу,...

Древній символ Одеси знайшли в будинку Руссова

В ході ремонтних робіт будівлі будинку О. П. Руссова, що на Садовій вулиці, реставратори знайшли древній символ Одеси - перший герб міста. Деталі читайте...