Середа, 22 Вересня, 2021

Вулиця Князівська: будинки і люди

Невелика, досить тиха, затишна вулиця з яскравим «князівським» ім’ям, симпатичними будинками «старого формату» (один тільки Бернардацці аж чотири спорудив) і цікавими людьми в «вуличній» історії. Далі на odessa-future.

Не тільки князі …

У міській історії Князівська з’явилася в 1828 р. Назва відображає станову градацію в Російській імперії. Недалеко розташована і вулиця Дворянська. А ще була Міщанська, перейменована в Заславського. Але, як зазначав відомий одеський краєзнавець Ростислав Александров, «не треба думати, що якщо вулицю здавна називають Князівською, то жили тут суцільно одні князі». Велелюддям княжого походження вуличка не відрізнялася. Але про проживання тут кількох князів відомо. Наприклад, про Івана Жевахова і Георгія Аргутінського-Долгорукова.

В СРСР в 1924 р. вулицю стрімко й нерозумно назвали на честь померлого радянського чиновника, голови Спілки ковбасників на прізвище Баранов. В період німецько-румунської окупації вона знову стала Князівською. Потім, зрозуміло, знову «баранівською». А під час буму одеських перейменувань середини 1990-х вулиці повернули старе «антирадянське» найменування.

Чеботарьов, Нестурх, Бунін і інші

Головна архітектурна «родзинка» вулиці розташовується в самому її початку. Це виразна будівля Школи десятників на Князівській,1. Побудована вона була в 1902 р. за проектом Семена Ландесмана. Тут працювала Школа для десятників (виконробів) будівництва, яка виступала підрозділом Імператорського російського технічного товариства (РТТ). 

Ще п’ять років тому поруч (під №1а) знаходилася і основна будівля технічного товариства, яка також зустрічається під назвою «Масонський будинок» через присутність в ній символіки ордена. Але вона була занедбаною і зруйнувалася.

У будинку №2 проживав математик, член-кор радянської Академії наук Микола Чеботарьов. На стіні ОНУ ім. Мечникова йому присвячена меморіальна дошка. А в №6 жив радянський філолог, майбутній академік Михайло Алексєєв. Будинок № 8 відомий місцем проживання тут знаного одеського архітектора кінця 19–початку 20 ст. Едуарда Меснера. Ось він якраз і займався разом з соратниками спорудженням будівлі техтовариства. Серед інших побудованих їм у Одесі будівель виділяються Будинок Лібмана і споруджена за його проектом в 1912-13 рр. в північно-німецькій архітектурній стилістиці будівля школи № 107 на вул. Льва Толстого. Її, до речі, мерія незабаром збирається реставрувати.

У будинку № 18 жив інший відомий архітектор, професор художнього училища – Федір Нестурх. У числі його одеських робіт «Фруктовий пасаж» на «Привозі» і станція швидкої допомоги в Валиховському провулку, міська освітлювальна станція і будівля бібліотеки ім.Горького на Пастера, перебудова будівлі Українського театру і купальні Отради і Великого Фонтану, корпус психіатричної лікарні на Слобідці і ін. 

Старовинний будинок №24 зберігає пам’ять про Михайла Єфімова – першого російського авіатора. У 1910 р. в Одесі, на іподромі, відбувся його перший публічний політ на аероплані. Навіть п’ять польотів протягом одного дня.

Будинок № 27 – в 1919–1920 рр. останнє перед еміграцією місце проживання чудового Івана Буніна, який утік сюди з Москви від більшовицької влади. «Двір під синім небом, зі святковою весняною зеленню дерев, з яскраво біліючою за нею стіною будинку, яка вкрита плямами тіні», – так письменник описував двір будинку. Гостями Буніна були літературознавець Дмитро Овсянико-Куликовський, поет Максиміліан Волошин, поет-сатирик Дон-Амінадо, Валентин Катаєв, який згадував потім про Буніна в своїй повісті «Трава забуття». З недавніх пір біля будинку можна побачити міні-пам’ятник Івану Олексійовичу. 

Багато й інших цікавих особистостей, які залишили слід в атмосфері міста, жили на Князівській: хороші лікарі, інженери, художники, вчені, співачка Ольга Благовидова…

Latest Posts