Одеська архітектура дуже багата і різноманітна. Численні елементи декору, які (як, втім, і самі архітектурні шедеври) відносяться до різних архітектурних стилів, а самі споруди створювалися справжніми майстрами своєї справи. Ці зодчі були істинними геніями і дуже шанованими людьми. 

Незважаючи на те, що практично все Старе місто було побудоване навіть не в позаминулому столітті, багатьом будинкам вдалося дійти до наших днів, що свідчить про рівень майстерності зодчих.  Вони, звичайно, знаходяться не в найкращому стані. Але це вже, як-то кажуть, не їхня вина. 

Повертаючись до думки про багате архітектурне розмаїття Одеси, справедливо відзначити, що далеко не всі знають про те, що багатьом одеським архітектурним пам’ятникам судилося бути прибутковими будинками. 

Власники цих споруд займалися здаванням своїх апартаментів в оренду. 

В нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на lotsia, ми поділимося з вами інформацією відносно особливостей, якими були наділені одеські  прибуткові будинки і того спектру обов’язків, які мали іхні власники.

Швидке забудовування Одеси почалося наприкінці вісімнадцятого століття. Варто сказати, що будівельний бум спостерігався в нашому місті дуже і дуже регулярно – все починалося зі скромних і простих двоповерхових будиночків, які плавно перейшли до статусних триповерхових особнячок, а до кінця дев’ятнадцятого століття часом диктувалися нові ідеї та втілення. 

Факт 1.

Статус домовласників 

Побудувати прибутковий будинок у нашому місті було досить непросто, але дуже статусно.Майбутній домовласник повинен був починати з отримання ділянки для забудови, – тоді земля міською владою дуже цінувалася і оберігалася, а вартість квадратного метра могла становити середню одеську піврічну зарплату. Після цього потрібно ще було вкласти немало коштів в процес зведення споруди. Це також мало на увазі той факт, що необхідно було розробити гідний проект, адже незважаючи на всі “хитрощі” забудовників правила для всіх були однаковими, як втім, і процес самих робіт. 

Однак статус домовласників, який у нашому місті був дуже почесним, разом з регулярним доходом від оренди квартирних приміщень, цілком могли виправдати весь обсяг витрат. Крім цього, в одній і квартир нового будинку мали можливість жити й самі замовники будівельного процесу. І це спостерігалося дуже часто. 

Факт 2. 

Обов’язки домовласників 

Однак, крім статусної і доходної частини, домовласники перетворювалися також і на своєрідних ОСББ-них чи ЖКС-них “голів ” . Крім нього, будинковий штат складався також з двірника, рахівника і домоуправителя, кожен з яких був наділений своїми обов’язками. вилученими до міського фонду. 

Ще одним цікавим моментом є аспект так званих комунальних платежів, які також покладалися на домовласників. тоді було більш ніж достатньо.Так, наприклад, прибутковий будинок Бістан (місцем розташування якого була вулиця Гаванна) був місцем проживання одеського архітектора Германа Шеврембрандта. 

Факт 3. 

Квартирне планування

Вартість квартир, які сприяли в собі нові і красиві прибуткові будинки, була відповідною, але, звичайно, і вигляд і був вражаючий. 

Як правило, місцем їх розташування були другі та треті поверхи. Наприклад, за даними одеських архівів, площа квартирного приміщення гідного рівня досягала 170 м2 і складалася вона з наступних елементів: передньої, кабінету, бібліотеки, зали, вітальні, їдальні, буфета, будуару, спальні, більярдної, дитячих, приміщення для прислуги, пральні/кухні, комори/льодовика. Звичайно ж, місцем господарських кімнат (які прикрашали традиційні височені стелі) була фасадна сторона, а підсобних приміщень і кімнат для слуг – дворова частина. Адже часто багато одеських архітектурних пам’яток з фасадної сторони є трьох-чотириповерховими, а з дворової – шести-семиповерховими. 

Факт 4.

Архітектурні обов’язки, які були притаманні прибутковим будинкам

До кінця дев’ятнадцятого століття перебіг життя став швидко змінюватися – технічний прогрес диктував власні умови. Цей факт знайшов відгук, зокрема, й в архітектурі. З боку молодих одеських архітекторів став спостерігатися відхід від справжніх південних традицій, які були представлені анфіладними та галерейними схемами. На зміну їм прийшли коридори зі входами суміжних кімнат, а розмір внутрішніх дворів став зводитись до того, яким були наділені світлові колодязі. Звичайно ж, з візуальної точки зору, архітектори воліли вже не використовувати класичні та барочні форми, натомість використовуючи елементи, притаманні модернізму. 

Факт 5.

Квартири ставали справжніми модними салонами

Час накладав свій відбиток не тільки щодо архітектурних проявів, але також і щодо використання апартаментів .

Так, до початку двадцятого століття золота молодь вже влаштовувала в приміщеннях орендованих квартир щось на зразок салонів і клубів за інтересами.

Звичайно, наше місто не могло обійти нове явище – декадансу, який став по-справжньому модним. Тому в численних перформансів і в якомусь сенсі містичних раутів був досить великий попит і успіх. 

Ну, а потім почався радянський період, і приміщення заможних квартир, якими так славилися прибуткові будинки, почали стрімко ставати комуналками. На той час уже мало хто цікавився значенням імен колишніх домовласників, та й міська влада не особливо переймалася станом цих споруд. Це явище, на жаль, продовжується до наших днів, а багато неймовірно гарних та ошатних одеських будівель перебувають у дуже поганому стані. Ще якийсь час, і ми можемо назавжди втратити той безцінний архітектурний спадок, який ми поки що маємо. Тому, поки ще не пізно, нашій одеській владі слід було би замислитися над цим болючим питанням, адже Одеса має зберегти свій колорит, свою самобутність, атмосферу та неповторність, а втіленням всього цього, певною мірою, є саме одеська архітектура, яку ми, попри все, просто зобов’язані відстоювати та зберігати.

Фото: lotsia