Останні дні року повні не тільки очікувань і надій на те, що в новому році збудуться мрії і не буде місця неприємностям. Проте далеко не у всіх такий настрій. Багато одеситів продовжать боротьбу за своє здоров’я, робоче місце, житло, пише odessa-future.com.ua.
Дві різні Одеси
Багато жителів міста відзначають, що часом створюється враження, що для управлінців Одеси під командуванням Леоніда Труханова, його голови, власне місто закінчується за вікнами кабінетів або за дверцятами службового авто, у кращому разі – в районі вулиць Пушкінської, Дерибасівської, Садової, деяких інших. Там і мостові більш доглянуті, і за фасадами будинків стежать краще. Це зрозуміло. Адже там найчастіше рояться туристи, які поспішають у філармонію, музеї чи театри; які уважно слухають про те, наскільки багата Одеса своєю історією.
Туристів, які приїжджають до Одеси централізовано, ніколи не водять вулицями Молдаванки, Слобідки, Ближніх і Далеких Млинів. Дивлячись на квартали, в яких колись жили робітники, які створювали своєю працею це місто, думаєш про його розмаїття. Здавалося б, і Слобідка, центр міста чи спальні райони – все це одна й та сама Одеса. Насправді це не так.
У наші дні у місті складено інтерактивні карти сміттєвих контейнерів, зелених зон. Немає в Одесі карти аварійних та старих будинків. Це, загалом, зрозуміло та логічно. Якщо буде така карта, то місту доведеться постійно відповідати на запитання, чому кількість об’єктів на ній не зменшується у кращому разі.
Сьогодні на карту аварійного фонду можна помістити будинки на вулиці Композитора Ніщинського, 8, Балківській, 5, Градональницькій, 1. До цієї сумної родини цілком можна віднести будинок № 28 по вулиці Південній.
Триповерховий будинок розташовано неподалік від досить охайної вулиці Разумовської. Він був побудований приблизно 1900 року. За 120-річну історію будинок добряче обносився. Будівля покрита тріщинами від фундаменту до даху. Позбавлений будь-якої турботи з боку міського комунального господарства будинок розвалюється на очах мешканців та за мовчазної згоди керівництва міста. Зі своєю проблемою мешканці будинку зверталися до кабінетів різного рівня. Їхній будинок забув, як має виглядати нормальне наземне покриття. Вимагають серйозного ремонту вхідні двері до під’їзду та вікна, які пам’ятають перших мешканців будинку.
Востаннє ремонт будинку було здійснено близько 30 років тому. Люди побоюються, що будь-якої миті може статися будь-що.
І знову ЖКС “Порто Франківський”.
Цьому підрозділу міського господарства дісталася досить жалюгідна спадщина. На його території знаходиться значна частина фондів, що перебувають у старому стані. Саме цей фактор допомагає працівникам зазначеного ЖКС спокійно відповідати людям, які своєю квартирною платою утримують чиновників. Останні вже відпрацювали шаблон відповіді: “У даному конкретному випадку вам допомогти не можемо”, “У нас багато інших проблем” або, найнезрозуміліше, “потрібні гроші та фінансування”. Остання відмовка змушує запитати, а де гроші, які мешканці платили десятками років; де депутатські фонди, які освоєно цього року навряд чи на 40 відсотків.
Натомість проблемами будинку № 28 добре користуються шахраї, які під виглядом працівників ЖКГ приходять до мешканців, які вже втратили надію, стягують передоплату за роботу та на матеріали та… зникають.
Приклад будинку № 28 на вулиці Південній показує, наскільки у місті серйозні проблеми старого житла. Залишається здогадуватися, як місто дивитиметься у вічі жителям ветхого фонду, здійснюючи величезні витрати на проведення Міжнародного форуму “Експо-2030”, якщо, безумовно, зможе вибороти таке право.
