Дивні справи відбуваються на землі твоєї, Одесо, особливо в останні кілька років. Дивні справи, якщо не сказати продумані, сплановані, угодні деяким кланам, групам і угрупованням. Далі на odessa-future.
Рішельєвська без друкарні Фесенка …
Схоже будинок по Рішельєвській, 47 буде знесено, адже в одеському суді задовольнили позов, поданий замовником робіт і власником всіх приміщень за даною адресою, компанією «Одеса-Сіті». Служителі Феміди пустили сльозу, коли дізналися, що заборона на будівництво принесе зазначеній компанії збитки, їй доведеться платити штрафи і компенсації підрядникам, адже зарплати робітникам потрібно виплачувати навіть під час простою.
Звістка про те, що на місці міської друкарні збираються побудувати 6-поверховий будинок з паркінгом, рознеслася в грудні 2020 року. Це викликало громадські протести, звернення до Міністерства культури, яке заборонило знесення пам’ятника архітектури.
В черговий раз ми спостерігаємо безпорадність влади і мовчання депутатів всіх рівнів. Таке враження, що живуть вони не в Одесі і їм приємно спостерігати, як місто з раціональним взаємопроникненням стилів і культур, перетворюється в потворні кам’яні джунглі.
Схили зменшуються
У наші дні ми спостерігаємо більш новітній варіант нанесення шкоди нашому місту – знищення його узбережжя і схилів.
Днями П’ятий апеляційний адміністративний суд дозволив підприємству «Інтергал-Буд» будувати під виглядом підпірної стіни на схилі 13-ої станції Великого Фонтану дорогу до ЖК La Mer.
Суд знехтував звернення одеситів про необхідність зміцнення схилу і виданих на цій підставі в січні 2018 року умов на будівництво підпірної стіни і дороги. Відповідачами виступали міська рада, муніципальний департамент архітектури і містобудування, ДАБІ України.
Хатинки на Дерибасівській залишаться?
Наступний приклад показує, як все більше і більше порушується гармонія історичного центру міста з його будинками різних стилів і епох, з одного боку, і безглуздими тавернами, з іншого. Здавалося б, нічого поганого в тому, що люди, які хочуть відпочити, підійдуть купити шаурму, випити келих пива або вина. Інша справа, коли це відбувається в самому центрі міста, серед архітектурних пам’яток і, погодимося, в умовах, далеких від безпечних: на маленькому просторі біля конструкцій з дерев’яними елементами накопичується велика кількість людей. Крім того, хатинки, розташовані замість готелю “Спартак”, що стояв тут колись, спотворюють загальний вигляд Дерибасівській.
Але судова влада розсудила інакше. Одеський окружний адміністративний суд оскаржив рішення виконавчого комітету міської ради від 15 квітня цього року і виступив на користь суборендаря, заборонивши знесення ярмарки на вулиці Дерибасівській.
Якщо розібратися, то так званий ярмарок – не найгірший варіант для центру міста. Було б набагато гірше, якби який-небудь “благодійник” побудував чергову висотку.
Поздоровлення санаторію імені Горького!
Життя, кажуть, річ смугаста і складається вона з чорних і білих смуг. У контексті такої метафори ми можемо порадіти за санаторій імені Горького, якому рішенням Київського райсуду повернули земельні ділянки, якими сьогодні володіють шість фізичних осіб.
Сім територій, які перебували у власності міста і користуванні санаторію, були передані під будівництво житлового будинку ще у 2005 році. Пізніше рішення про приватизацію визнали незаконним і безпідставним.
Погляд на сьогоднішню Одесу іноді наводить на думку про те, що вона піддається архітектурному насильству і руйнуванню більше, ніж в періоди воєн та інтервенцій. Але, як кажуть в Одесі, хочеться жити, коли дізнаєшся, що суд зміг повернути у власність міста земельні ділянки, призначені, природно, для будівництва багатоповерхівок.
