В Одесі проблему, пов’язану з належним вуличним мощенням, вперше було вирішено через залучення до процесу практичних людей, переважно, представлених західними купцями.
У нашому матеріалі на odessa-future з посиланням на odessa-life.od.ua ми розповімо докладніше про те, що передувало одеському вуличному покриттю, яким чином відбувалась процедура мощення, та що для цього використовувалося.
Помічаючи дрібні деталі
Якщо спуститися сходами, які розпочинаються на колишньому Ланжеронівському узвозі і ведуть до місця, де розташована Митна площа, то на території з останніми тридцятьма метрами покриття можна побачити бруківку.
Це покриття видає нерегулярна кладка (що відрізняється від того, яке можна зустріти на вулицях Одеси), неправильна форма каміння та навіть незвичайний колір.
Перші спроби
Насамперед, пов’язане з міським благоустроєм, яке затіяв ще граф Михайло Семенович Воронцов, мало на увазі проведення вуличного замощення.
На той час одеські вулиці мостили за допомогою крихітного щебеню з такого матеріалу, як місцевий черепашник. Система цього процесу не була дуже досконалою, і розробив її уродженець Америки, Мак-Адам. Для цього використовували винахід у вигляді відкритих канав-“лотків” для того, щоб відводити весь обсяг дощових вод мостовими узбіччями.
Справедливо відзначити, що бруківки привозилися з різних країн.
Довгоочікуване рішення
Проблема, пов’язана з належним вуличним мощенням вперше була вирішена одеськими чиновниками через те, що були залучені практичні особи, представлені західними купцями.Так, одеським керівництвом 1830-х були зацікавлені купці зі шкіперами Середземномор’я тим, щоб вони прибували на одеську портову територію, привозячи баласт у вигляді міцного каменю.
Розпорядження капітанам
Щоб частково реалізувати відкуп фрахтової ставки, європейськими діловими людьми було прийнято рішення щодо підбору як баласт у середземноморських водах та поруч із Грецьким архіпелагом міцного каменю. Таке розпорядження було дано ними капітанам, які мали заводити судна в одеську портову зону. За кожну таку доставку представниками будівельного Комітету ім вручалася відома грошова премія.
Що для чого використовувалося
Привізні камені за якістю та походженням дуже відрізнялися. Як тільки почалося привезення каменів, ті з них які мали мальтійське та лівонське походження, одразу “відкидали”.
Для того, щоб мостити тротуари, переважно використовували плитний піщаник, який привозили з місць, розташованих поруч із Трієстом. Міські дороги воліли мостити за допомогою міцного каменю різних сортів.
У той же час проходили обговорення про можливість використовувати в Одесі асфальтове вуличне покриття.
Про все це нам поки що “розповідають” старовинні камені на Ланжеронівському узвозі. Вони є нашою спадщиною від портофранківської пори, і звичайно, заслуговують на те, щоб їх визнали в якості одеських історичних реліквій.
Фото: odessa-life.od.ua
