Середа, 27 Жовтня, 2021

Хаб архітектурного мистецтва: які пам’ятки архітектури можна побачити на одній Пушкінській вулиці?

Одеса знаменита своїм архітектурним багатством, але оббігти всю Перлину Чорного моря в пошуках шедеврів будівельного мистецтва просто неможливо за один день. А коли така краса з усією своєю історичною пам’яттю існує просто поруч з людиною, людина перестає звертати на неї увагу, пише odessa-future.com.ua.

Яка кількість одеситів і одеситок проходить і проїжджає по Пушкінській вулиці та навіть не замислюється про те, яке архітектурне розмаїття постає перед усіма навколо? Так же само і в інших економічних і культурних центрах: парижани перестають звертати увагу на Собор Паризької Богоматері, британців неможливо здивувати Біг Беном, німців Рейхстагом і Брандернбурзькими воротами, італійців Колізеєм, чехів Карловим мостом тощо. Навіть такі об’єкти, знамениті на весь світ, для деяких жителів планети є частиною сірої повсякденності, фоном під час поспіху у різних справах. У такому випадку, у менш популярних пам’яток історії і зовсім немає шансів бути поміченими — але хіба вони того не варті?

Щоб не допускати ігнорування культурної спадщини у лику архітектури, зараз ми подивимося хоча б на деякі значні будівлі для історії Одеси. Їх можна побачити за одну прогулянку — досить вільно у вихідний день пройтися Пушкінською вулицею…

Де жив міський голова і знаменитий філантроп — будинок Маразлі

У цій будівлі, не дуже примітній на перший погляд, свого часу жила важлива для історії Одеси персона — громадський діяч, міський голова і філантроп Григорій Маразлі. Природно, це ім’я знають всі свідомі одесити і одеситки, але не всі пам’ятають, чим саме знаменитим є цей діяч. Не страшно, знати і пам’ятати абсолютно все просто неможливо — тож ми просто нагадаємо, що за час його правління в Одесі з’явилася перша конка. Це мінімум, але взагалі за час правління пана Маразлі в Одесі з’явилася спеціальна школа для садівників на його власній дачі, також був відкритий міський театр, притулок з ночівлею і кілька столових, з’явився пам’ятник Пушкіну і пам’ятник Олександру II, що у парку Шевченка. Сьогоднішній Олександрівський парк — нехай і не є результатом роботи діяча, але був закладений саме за його правління.

Звичайно, це тільки частина досягнень одеського градоначальника. Цікаво, до речі, відзначити, що навіть після того, як залишити свій пост, він продовжував займатися благодійністю і діяв як депутат в Одесі.

Будинок, в якому жив Маразлі — це приклад ампіру з усією його монументальністю, симетричністю, витонченістю і парадністю; і ампір тут змішаний з французьким класицизмом, який свого часу перетворив громіздкі замки на миловидні палаци. Звичайно, будинок Маразлі далеко не палац, але класичність йому властива стовідсотково. І так він стоїть з середини XIX століття завдяки роботі архітектора Оттона.

Розкіш необароко — сяючий «Брістоль»

Створений у кінці XIX століття за проектом Олександра Бернардацці, цей готель є одним з найкрасивіших і найяскравіших прикладів необароко в Одесі і, ймовірно, в усьому регіоні. Неможливо не згадати інші досягнення архітектора: завдяки йому Одеса архітектурно збагатилася в особі розкішних будинків і особняків, які розкидані по вулицях Пастера, Гоголя, Преображенській тощо. Також в співавторстві з архітектором працював Адольф Мінкус, який створив в Одесі кілька трамвайних будівель і ряд об’єктів на Другому Єврейському кладовищі. Але ми зараз говоримо тільки про Пушкінську вулицю.

«Брістоль» має статус пам’ятки архітектури, але продовжує функціонувати за призначенням. У якийсь момент готель відреставрували, і після цього він став п’ятизірковим. Що цікаво, це перший об’єкт в Одесі в такому роді, у якого з самого спочатку було 4 поверхи.

Як уже згадувалося, готель є прикладом необароко — це цілий коктейль з неоготики, неоренесансу і неорококо, який у підсумку горить своєю багатою, пишною, царської естетикою.

Оплот музики — одеська Філармонія

Зовсім поряд з вищезгаданим готелем розташована менш яскрава, але не менш важлива історична будівля. Це Філармонія, яка від початку була задумана як біржа ще за часів царської Росії. Будівля була побудована ще у кінці XIX століття, але оплотом музичного мистецтва вона стала набагато пізніше. До слова, архітектором проекту є вже згаданий пан Бернардацці, таким чином зовсім не дивно бачити у його реалізації симетричність і монументальність неоренесансу з його еклектичністю у виборі декорацій.

Філармонія — ясна річ — часто приймає у свої обійми гостей-музикантів і творців як з усієї України, так і з інших країн, але на її базі проводяться також інші заходи і фестивалі, не тільки музичні. Більш того, до будівлі прилягає красивий дворик — одесити й одеситки знають його як «Італійський» незважаючи на те, що там в еклектичному симбіозі красуються неоготичні мотиви нарівні зі східними. Як би там не було, а будівля дуже красива, і часто стає фоном для фотографій.

Багатофункціональна будівля протягом історії — готель «Європейський»

У цьому моменті ми повертаємося до культурної спадщини, яка дісталася Одесі від знаменитого діяча Маразлі. Справа у тому, що ця будівля була побудована на його замовлення, а архітектором став Франц Боффо, який знаменитий проектуванням Воронцовського палацу, будинку Папудової, Потьомкінських сходів, церкви Святого Павла і деяких інших значних архітектурних об’єктів.

Існувавши ще до середини XIX століття, будівля нинішнього готелю раніше була абсолютно чим завгодно, крім готелю. Статус готелю вона отримала вже у середині XX століття, а до цього там були розташовані всілякі контори: контора колоніальних товарів, мануфактури, агентурно-комісійна контора Баумштейна, парфумерна контора Ярославського та інше.

Деякі дослідники історії українського півдня відзначають, що на місці готелю до його реалізації існувала перша Гаджибейська митниця, природно, ще до заснування Одеси (місто все-таки не на порожньому місці побудували), а саме, такої думки дотримувався Аполлон Скальковський — історик XIX століття.

Latest Posts