Розважальні поїздки на багатий південь України, а саме у різноманітну Одесу завжди захоплюють усією її історичної цікавістю, архітектурної розкішшю і різноманітністю, різнобарвністю гастрономії і, звичайно, красою місцевих краєвидів.
Щоправда, літні поїздки часто виходять у круглу суму: готелі або знімні квартири, прожиток, туристичні покупки… З усіма цими витратами у результаті може вийти таке, що на екскурсії грошей як таких не вистачить або ж буде вкрай мало. Однак, є відмінний спосіб дізнатися атмосферу міста без додаткових розтрат на гідів і туристичні автобуси. Досить просто пройтися пішки по конкретних місцях міста, побачити найголовніше, оперативно прочитати основну інформацію у мережі — і для бюджетної поїздки буде саме те! Саме тому зараз ми подивимося на деякі пам’ятки, які можна побачити безкоштовно і таким чином залишити у пам’яті яскравий відбиток про багатогранну, повітряну та таку особливу Перлину Чорного моря.
Деякі з цих пам’яток є досить популярними, але ми звернемо увагу на менш розкриті їхні деталі. Тим більше, кожне місто, воно як книга: скільки її не читай, а все одно будеш помічати щось нове… А Одеса — це те ще чтиво!
П’ятихвилинна прогулянка від Оперного до площі
Сконцентровану Одесу можна побачити, якщо пройтися від знаменитого Одеського національного академічного театру опери та балету до фонтану і трохи далі, до білосніжної будівлі міської ради. Ця хода займе не більше п’яти хвилин, але гостям міста і просто любителям і любителькам прогулянок відкриється величезна кількість красивих фотозон нарівні з символами, які зберігають у собі пам’ять відносно далекого минулого.
Будівлю Оперного можна без суперечок назвати дивовижно красивою. Дуже часто одесити і одеситки перестають звертати увагу на розкіш її архітектури — так відбувається завжди, коли прекрасне є частиною людської буденності.
Не секрет, що у будівлі оперного бував один з найвідоміших поетів історії Олександр Пушкін, але як щодо згадати про те, яка кількість зірок опери бували у цій будівлі? Італійська співачка Луїза Тетрацціні, майстер бельканто Маттіа Баттістіні, один з найвидатніших співаків-баритонів минулого століття Тітта Руффо і багато інших…
Збоку від історичної будівлі відкривається вид на величезний фонтан, над яким вимальовується веселка у сонячні дні та де завжди багато людей, а ще трохи нижче — як раз знаменита Думська, де проходять всі масові заходи і де також розміщені деякі пам’ятники.
Музей під відкритим небом на Думській
На Думській площі відразу ж кидаються в очі два об’єкти скульптурного мистецтва: звичайно, бюст Пушкіна, а також велика гармата.
Бюст Пушкіна був третім пам’ятником в Одесі за рахунком, і його створення було організовано на бюджет простих одеситів і одеситок, які пишалися приїздом великого поета у Перлину Чорного моря. Хтось жертвував копійки, а хтось великі суми (на той момент 100 рублів), і серед тих, хто жертвував, були як знамениті меценати, як граф Михайло Толстой або градоначальник Зеленой, так і прості поціновувачі. Але чому Пушкін повернутий спиною до будівлі міськради? За легендою, це через те, що влада відмовилася виділяти фінанси на встановлення пам’ятника. Почасти це правда: дійсно, влада на той момент відмовила у клопотанні щодо встановлення пам’ятника. І все ж, з часом влада теж взяла участь у цій справі та виділила велику суму на спорудження.
Щодо Гармати — вона є символом відбиття нападу англо-французької ескадри на Одесу під час Кримської війни. Найцікавіше у цьому пам’ятнику то, що він створений не штучно… Це справжня зброя тих часів, просто відреставрована. Таким чином ця гармата — прямий свідок страшних подій, які не повинні повторюватися у будь-якому прояві, але все ще повторюються в усьому світі в різний час і навіть зараз, нехай і з новими технологіями.
Вільна прогулянка по бульвару
Подивившись на це, можна сміливо спускатися по Приморському бульвару до Потьомкінських сходів. І нехай краса локації і мальовничість фонів для фото не відволікають від думки, що колись на цих землях вели свою діяльність ще стародавні греки!
Бульвар почали конструювати два століття назад, і під час будівельних робіт майстри знаходили залишки давньої цивілізації еллінів. Їх можна безпосередньо побачити: посеред бульвару є скляна пірамідка, під куполом якої — сліди великої цивілізації.
Що ще щодо давніх цивілізацій: колись на цій локації знаходилася фортеця турків Єні-Дунья, яка була неприступна до подій російсько-турецької війни кінця XIX століття (під кінець її захопили російські війська, і за мирним договором вона відійшла до Росії).
У великих сходів
Потьомкінські сходи — одна з головних визначних пам’яток міста, і до неї обов’язково водять туристів і туристок. Однак, її красою можна легко помилуватися самостійно. Цей об’єкт є зразком класицизму, і ще знамениті письменники і поети минулих століть називали її монументальною (Жюль Верн), єдиною у своєму роді (Олександр Островський), знаменитою (Олександр Грін) і чудовою (Марк Твен).
Однак, перед спуском до порту варто звернути увагу на пам’ятник Дюку — бронзову статую градоначальника, якого одесити тих часів іменували «наш Дюк» за те, що він перетворив Перлину Чорного моря на естетичне портове місто і центр торгівлі. Однак, чому градоначальник одягнений саме так і ніяк інакше? До чого його тога? А справа у тому, що таке вбрання ще з часів римської культури — це символ зрілого розуму і розумного панування. Ще Вергілій казав, що владиками світу є ті, хто одягнений в тоги.
На пам’ятнику є кілька барельєфів — то символи благополуччя у землеробстві, успішної торгівлі і усевідання правосуддя.
Куди ж далі?
Є два варіанти розвитку подій: спускатися по сходах до морвокзалу і занедбаного готелю «Одеса» (він, щоправда, не виглядає занедбаним, але вже давно не працює — не окупився) або ж піти далі по бульвару аж до Воронцовського та Шахського палаців. Що там, що там буде і красиво, і цікаво.
Якщо піти до морвокзалу, можна звернути увагу на дві скульптури — «Золоте дитя», яке символічно дарує морякам успіх, а також є символом світлого майбутнього, а також «Дружину моряка», яка зі своєю дитиною чекає чоловіка з далекого плавання. Й у цілому, морвокзал є хабом заходів: тут систематично проводяться виставки кішок, а також фестиваль поп-культури Fan Expo й інші заходи.
Що ж щодо продовження Приморського бульвару, там не менш цікаво: помітні сліди життя великих діячів, в цілому естетика… І, звичайно, багато фотозон.
Природно, це далеко не всі визначні пам’ятки Одеси, а лише крихітна їх частина. Однак, ця півгодинна прогулянка є обов’язковою для всіх, хто приїжджає до Одеси погостювати — інакше можна вважати, що це те ж саме, що приїхати до Парижу та не подивитися на Ейфелеву Вежу.
