Південна Пальміра може порадувати багато чим цікавим і незвичайним, – починаючи від історії, гумору, населення, кухні, і до пам’яток і місць до відвідування.
Нам хотілося б торкнутися такоі, досить рідкісноі теми, яка пов’язана з найменшими, вузькими і короткими пам’ятками нашого міста. Це потрібно бачити кожному туристу, ну, і одеситу, звичайно, теж.
Саме про них ми розповімо на odessa-future, з посиланням на myod.info, в нашому матеріалі.
Про площу Бендера
Остап Бендер … Кому ж не відомий цей авантюрист з творів Ільфа і Петрова?
А в нашому місті йому присвячена ціла площа. Вона є наймініатюрнішою не тільки за мірками Одеси, але і всього світу.
Адже її територія займає всього лише п’ять квадратних метрів.
Ймовірно, ви і не знали про її існування в нашому місті, хоча точно не один раз ходили там.
Місцем її розташування є перетин таких місць (вибачте за тавтологію), як Дерибасівська і Міський сад.
Вона є постаментом невеликого розміру круглої форми, який оточує монумент Дванадцятого стільця з улюбленоі і вічно актуальноі книги.
Якщо на вашу думку це місце являє собою всього лише туристична розвага і вам хочеться дізнатися яка ж справжня наймініатюрніша міська площа, тоді вам потрібна Думська. Там вам теж цілком сподобається. До того ж, ще меншої площі в нашому місті просто немає.
Про бульвар легендарного земляка
Нашим легендарним земляком є Михайло Михайлович Жванецький. І його ім’ям назвали місце у вигляді найменшого одеського бульвару.
Завдовжки він сягає майже восьмисот метрів.
Його початком є пам’ятник, який зображає “хабар”, а кінцем – вулиця Софіївська.
До 5-го квітня 2009-го він був Бульваром мистецтв, а потім міською радою було прийнято рішення про перейменування вулиці . І присвячено цю подію було сімдесятип’ятиріччю всіма улюбленого одесита.
З цього місця можна насолодитися чудовим видом на портову частину міста.
Про наймініатюрнішу одеську вулицю
Не так давно на території нашого Пасажу, який був зведений в 1898-1899-тих, відкрили найвузчу одеську вулицю.
Звичайно, її не слід сприймати, як вулицю в прямому сенсі цього слова. Вона, скоріше, є невеликою вузькою дворовою зоною, яка розташовується за територією красивого пасажного прохідного залу.
Однак тут можна насолодитися історичною бруківкою, а вигляд цього місця дуже схожий з вулицями середньовіччя в старих європейських містах.
До речі, ця територія також є місцем розташування ірландського пабу, де у вас є можливість скуштувати смачний продукт, яким є справжній ірландський ель.
Хоча, той хто поважає топографічну справедливість точно повинен побувати на вулиці, названій на честь такої особистості, як Павло Захарович Ямчитський, який був відомим одеським благодійником. Недалеко від неї розташована територія Італійського бульвару.
Протяжність цієї вулиці становить приблизно двісті сімдесят п’ять метрів і вона наділена офіційним статусом найкоротшої вулиці в центральній частині міста.
Про найбільш малонаселену одеську вулицю
Той, кому не подобаються галасливі сусіди, а ось відокремлений спосіб життя викликає захват, повинен обов’язково побачити вулицю Цвинтарну, яка розташована поруч зі Слобідським кладовищем.
На всій вулиці тільки одне житлове спорудження, і те воно являє собою адміністративну будівлю кладовища. Тиша й гладь!
Про найменший особняк
Територія Слобідки сповнена найнижчими одеськими будинками, які по висоті часто не перевищують півтора метрів.
Вони є так званими напівземлянками-бурдеями.
Їх будівництво проходило в дев’ятнадцятому столітті молдавськими вихідцями.
Однак, якщо бути зовсім відвертими, то вештання Слобідськими нетрями приносить задоволення далеко не кожному.
До того ж, центральна частина міста теж може порадувати мініатюрними будинками.
Наприклад, в число невеликих споруд входить садибна споруда брата Йосипа Де Рибаса, Фелікса. Стіни цієї споруди пам’ятають Адама Міцкевича, Олександра Сергійовича Пушкіна, Михайла Семеновича Воронцова, адже їм, як і багатьом іншим видатним особам дев’ятнадцятого століття, пощастило тут побувати.
У 1996-тому споруда виявилася в списку тих, що підлягають знищенню як старі споруди, які не є історичною цінністю, і вона навіть була прибрана з міськоі карти.
Але істориками і громадськими діячами була поставлена мета не дати знищити цей цінний об’єкт і домогтися його реставрації. І у них таки це вийшло.
Про найвужчий будинок
Його місцем розташування є вулиця Успенська. Шириною він досягає чотирьох метрів.
Про будинок, де найменша житлоплоща для мешканців
Коли термін “смарт-житло” ще й не думав з’являтися, в нашому місті вже були житлові споруди, де площа в двадцять п’ять метрів для сім’ї приносила неймовірне щастя.
Наприклад, на легендарній Молдаванці розташована будівля, яка є першою одеською “хрущовкою”.
Там були “малогабаритні квартири для сімейних мешканців “.
Житлова площа вісімдесяти квартирних приміщень сягала лише двох тисяч квадратних метрів. Це в кілька разів менше, на відміну від звичних “хрущовок”.
Зате квартирна висота досягала двох з половиною метрів.
Це будівля була справжнім рекордсменом того періоду за таким критерієм, як темпи зведення, – роботи з копання котловану почалися в березні 1958-того, здача квартир була закінчена вже в кінці року.
Поява класичних “хрущовок”, де блокові стіни і типові планування почалося в Південній Пальмірі лише у 1961-ому.
Ось такі вони, ці дивовижні і незвичайні представники одеської архітектури, які точно справлять враження навіть на того, хто скаже, що бачив в Одесі вже все.
Ну, і для одеситів ці місця також будуть дуже навіть цікавими і захоплюючими, якщо раптом хтось ще не встиг там побувати. А якщо були, тоді запрошення на таку незвичайну екскурсію своїх знайомих з інших міст або іноземних друзів, – вони точно будуть в захваті.
Фото: myod.info
