З 1863 року життя багатьох людей стало спрощуватися, адже саме тоді з’явилася перша лінія метрополітену в Лондоні. Далі вже були й інші знамениті підземки в Шанхаї, Пекіні, Сеулі, Стокгольмі, Парижі, Мадриді. А у Нью-Йоркському метро проходить за день більше людей, ніж проживає у Данії.
Такий спосіб пересування не тільки швидкий та зручний, але й атмосферний. Там можна зустріти безліч музикантів, побачити розписані станції і навіть познайомитись з коханням всього життя. Але чому Одеса відмовляє собі у такій розкоші? Чи точно у всьому треба винити катакомби? Ми спробували розібратися у цьому неоднозначному питанні: нам вдалося розвіяти багато міфів та спішимо поділитися з вами висновками. Більше на odessa-future.com.ua.
Перші розробки
Здавалося б, що будівництво метро в Одесі — це щось фантастичне у будь-якого місцевого жителя даний факт викликає посмішку. Але розмови про будівництво підземки велися ще з середини 60-х.
Вперше надію на метрополітен дали Одесі ще в 1966-му році, але тоді населення міста не досягло мільйона. Тому перевагу віддали більш «кращим» кандидатам, а в генеральному плані міста про підземку взагалі нічого не вказали. Все закінчилося на етапі обговорення. Та й багатьох городян влаштовував уже існуючий електротранспорт, який того ж року отримав оновлення.
Далі були 70-ті та населення Одеси стрімкими кроками наближалося до відмітки в мільйон. Місцеві жителі почали серйозно заявляти про необхідність спорудження метро у місті. Тим більше, тодішня система надавала кожному місту-мільйоннику таку можливість. А більше, параметри міста підходили ідеально: невелика ширина і витягнутість вздовж моря.
І ось справа зрушила з мертвої точки і в 80-х ленінградський інститут «Ленметрогіпротранс» розпочав створення першого проекту одеського метрополітену. Передбачалося, що перша та єдина лінія підземки починалася у Чорноморці та шла аж до селища Котовського. Метро повино було проходити через Таїрова, центр, Пересип та Лузанівку. Що звучить дуже оптимістично навіть для 2022-го року. Інженерів навіть не зупиняв той факт, що під Одесою катакомби. Планувалося побудувати метро під ними.
Мрія про метро та вплив Черненко
Але всю радість зруйнувала лише одна людина, ім’я якій Костянтин Устинович Черненко — передостанній генсек КПРС. Він був родом із Красноярська. Тому не дивно, що замість запланованих метро в Донецьку, Одесі та Ростові Черненко було вирішено зробити підземку у його рідному місті та в Єревані.
Але навіть попри це проект метро з’явився в генплані Одеси 1989-го року, а 1991-го мало вже розпочатися будівництво. І, за словами головного архітектора міста, тут знову втрутився Костянтин Черненко. Всі дозволи були отримані, підписи зібрані і не вистачало автографа генсека, який на той момент лежав при смерті в лікарні. Але новина до нього таки до нього дійшла і чи то через помутніння розуму, чи з іншими помислами Черненко виступив проти.
Замість метро в Донецьку та Одесі, він наказав розпочати будівництво у Красноярську, Челябінську та Ростові. До речі, навіть розпочате на той час створення підземки в Дніпрі закінчилося вже за часів незалежної України.
Проекти початку нульових
Дев’яності видалися дуже складними для багатьох країн і про метро в Одесі вже давно забули. Але ситуація поступово змінювалася і з’являлася все нові й нові проекти підземки.
Монорейкова дорога
Вже на початку 2000-х місцевий інженер Віктор Бєліков представив новий проект, який вирішував багато проблем місцевих жителів. Адже вже тоді місто вже існувало в вічних пробках.
Інженер пропонував як альтернативу побудувати лінію монорейки, яка б брала початок на Морвокзалі і простягалася до Приморського бульвару. Таким чином, можна було б легко зв’язувати порт зі містом. Це була лише перша тестова частина великого задуму.
Крім того, проект виходив дуже доцільним, адже монорейкову дорогу пропонувалося забезпечити електродвигунами, які давали би до 40 відсотків економії в порівнянні зі звичайними.
Будівництво монорейки обійшлося би місту в кілька мільйонів доларів, що досить дешево. Адже за оцінками експертів, якщо будувати метро подібне до київського, то на один кілометр дороги доводиться витрачати по 60 мільйонів доларів. Шанси на реалізацію проекту були величезні, бо в той же час у Гостомелі вже було споруджено тестову лінію монорейки, яка отримала назву «Капвей». Але як могли помітити одесити, історія так і не закінчилася успіхом.
Наступні спроби та повний крах
У період з 2001 по 2003 рік з’являлося безліч нових проектів метрополітену. Усі вони з’єднували центр міста із селищем Котовського. Планування займалася компанія «Електротранс-Одеса», а керував проектом Салім Берхштейн. Бюджет потрібний для будівництва метро — 100 мільйонів доларів. Але ідея так і не була схвалена.
Одеса тим часом продовжувала жити в пробках. Потік людей, а особливо туристів влітку стрімко збільшувався. Так у годину-пік з Аркадії в центр можна було їхати порядку години, а іноді й двох.
Чиновники вирішили почати вирішувати цю проблему. Таким чином до генерального плану Одеси входило створення двох ліній «швидкісного транспорту». Гілка починалася би з Фонтану і простягалася до Тіраспольського шосе. А у 2006-му році було прийнято програму з розвитку українського метрополітену, яка передбачала створення підземок у Львові, Одесі та Запоріжжі.
Тим часом в 2009 році «Електротранс-Одеса» запропонували новий проект швидкісного транспорту, який проходив би по підземно-повітряній лінії. Маршрут в двадцять два кілометри починався би в селищі Котовського і простягався до Куликового поля. Але численні кризи та проблеми міста не дозволили проекту запуститися не за допомогою місцевого, ані державного бюджету. Тому ідея так і не отримала продовження.
Створення швидкісного трамваю
В якості рішення було запропоновано запустити швидкісний трамвай. За задумкою авторів відстань у тридцять два кілометри транспорт зміг би подолати менш ніж за годину.
Реалізація цього проекту триває ще з 2016-го року і так і не була закінчена. Спочатку потрібно було прокласти лінії для швидкісного трамваю. Для цього поступово замінялись 18 кілометрів дороги від Пересипського мосту до вулиці Паустовського. Потім закупівлювались трамваї, які відповідали б сучасним стандартам. Інвестором став Європейський інвестиційний банк.
Але остаточного запуску так і не відбулося, тому що потрібно було поєднати лінії «північного» та «південного» маршруту. Але в районі Пересипського мосту їх розділяє невелика відстань. Якщо поїздка з одного кінця в місто до іншого на звичайному трамваї займає дві години та три хвилини, то маршрут «Північ — Південь» можна буде подолати за 1 годину. Основним плюсом стане, те що це все пересадок. Тому проект однозначно цінний.
Підземка в Одесі?
2018-го року одеський дигер поділився цікавими кадрами. Хлопець виявив тунелів із рельсами, які простяглися на багато кілометрів під землею. Як виявилося пізніше, це дренажна система для відведення грунтових вод.
Вона була побудована близько сорока років тому Київметробудом. Послужила цьому природа. Внаслідок зсуву в районі дванадцятої станції Великого фонтану ціла вулиця провалилася вниз. Споруда відповідає параметрам метро та розвіює безліч міфів про неможливість спорудження метро в Одесі.
Метро-2031
Сучасні технології однозначно дозволяють побудувати метро в Одесі і як ви могли помітити рішень для цього було запропоновано величезна кількість. Але весь час людей щось зупиняло. Проте в одеській міській раді заявляли, що до 2031-го року метрополітен все-таки буде збудований. Про це ще 2007-го року розповів розробник Генплану та спеціаліст з питань транспорту Дмитро Жуков. Ідею підтримав тодішній мер міста Едуард Гурвіц і навіть запевняв, що вже розпочалося будівництво об’їзної автодороги «Північ — Південь». В цьому буда необхідність, тому що вже тоді місто було перевантажене транспортом.
Загальна довжина гілок метро склала б 38 км. Таким чином вдалося б пов’язати Суворовський, Київський і Приморський райони. Але згодом ідея так і не отримала схвалення більшості. Хоча в 2012-му до неї поверталися. А план будівництва метро досі відображено у «Генплані-2031». Більшість одеситів, не сумнівно, були б раді такому проекту. Метро дало б ковток свіжого повітря місту, яке буквально задихається від пробок.
