Якщо проводити, так званий, “швидкий огляд” вулиці Спиридонівськоі, то ніякі яскраві емоції у вас точно не виникнуть. Здається, вона всього лише є сполучною ланкою з районом Молдаванки. Територія проїжджої частини дуже схожа зі стихійним паркуванням, а тротуари заполонили діти. Однак перші враження не завжди надійні.
У нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на lotsia, ми розповімо вам про цю цікаву вулицю і її специфічний ритм.
Старовинні об’єкти
Вулиця розташована всього на п’яти кварталах, а багатьом оригінальним будівлям тут, на жаль, не вдалося зберегтися. А адже в минулі часи ця вулиця була місцем розташування готелю “Неаполя”, “Російської лікарні для приходящих”, дохідних будинків і торгових представництв.
На цій вулиці йшов прийом лікарів, які мали найрізноманітніші спеціалізації – від жіночих хвороб до зубних проблем, нервових хвороб, статевих та венеричних справ.
А будинок номер двадцять шість був адресою Одеського суспільного єврейського училища, яке очолювався Менделе Мойхером Сфорімом (його називають дідусем цілого пласта під назвою “єврейська література”).
Куди поспішати?!
Споконвіку в Одесі практично ніхто нікуди не поспішає. Однак Спиридонівська в цьому сенсі особливо відрізняється, і створюється враження, що тут за те, що ти поспішаєш, навіть можуть засудити.
Саме тут є можливість зустрітися з царем Соломоном в особі паркувальника або справжньоі одеситки, яка з балкона спостерігає за кожним перехожим і в цілому, за життєвим ходом.
Вони, як ніби всім виглядом своїм демонструють нетлінне “і це теж пройде”.
Грань минулого і майбутнього
У цьому місці оголюється одеська душа – колишній кінотеатр і будівля, що належить грецькій державі викликають відчуття підвальноі вогкості і смутку. Однак вони ж є тим самим минулим, якому притаманні свої поразки і перемоги. Хоча, якби у власників було бажання, то у перших будівель вулиці був би шанс перетворитися на її гідне сьогодення.
Зате територія наступного кварталу звучить дитячим сміхом – це вже майбутнє.
У Спиридонівськоі, як ніби, немає бажання хизуватися або нав’язуватися. Вона в буквальному сенсі захована від усього, що називається “зовнішнім світом”. Однак тим, хто її зрозумів, вона відкривається і залишається дуже чесною. Тут же є місце розташування, так званого, “шотландського замку”, двір якого часто зображений на кіноплівці. Тут же можна зустрітися із загадковими прохідними дворами і колодязями-склянками. І тут же йде така звична і рідна для нас торгівля свіжообсмаженим насінням та арахісом в стаканчиках.
Ось такий він, вигляд нашої Спирідонівськоі, – вулиці, по якій обов’язково потрібно ходити тільки не поспішаючи. Вже цей факт беззастережно і назавжди пов’язує її з Одесою. Адже тільки у нас прийнято особливо нікуди не поспішати, інакше, як кажуть одесити, – можна наздогнати свій інфаркт. А воно нам, таки, треба ?!
Фото: lotsia
