Історія Одеси сповнена героїв та персонажів, які в наш час виявилися досить забутими.
До таких справедливо долучити Карла Сен-Прі, найближчого соратника Рішельє, а також главу першого імперського комерційного суду.
Саме йому ми присвячуємо наш матеріал на odessa-future із посиланням на segodnya.ua.
Завдання від градоначальника
Попри свою антиросійську політику, Сен-Прі вирішив емігрувати з Франції до Одеси, де одеським градоначальником Рішельє було довірено йому виконання дуже важливого завдання. Воно полягало в необхідності створити перший імперський комерційний суд, який був дуже важливим для того, щоб портове місто повноцінно розвивалося.
У будівлі суду, що була на вулиці Рішельєвській (неподалік Оперного театру, якого тоді ще не існувало), були і перша, і апеляційна інстанції.
Діяльність суду ґрунтувалася на статуті, який був виданий Марсельським комерційним трибуналом, відповідно до якого кожен іноземний купець мав можливість скласти заяву до суду (і згодом судитися) рідною мовою, минаючи низку бюрократичної тяганини, властивої тодішній імперській державі.
Це спричинило масові приїзди європейських оптовиків до Одеси та їх численні інвестиціі в наше місто. Вони ввозили в місто різні товари, забираючи з собою нашу пшеницю, яка згодом опинялася в багатьох європейських країнах.
Справедливо зазначити, що на той час ціни Лондонського світового хлібного ринку формувалися на підставі Одеської біржі.
Впевненість інвесторів
Приплив капіталу від міжнародних торговельних відносин свідчив про те, що інвестори сміливо везли до Одеси кошти, впевнені у тому, що при виникненні суперечок, незалежним арбітром зможе стати саме комерційний суд.
Доля будівлі суду
Говорячи про саму будівлю, варто зазначити, що до нашого часу вона не збереглася. В 1823-му замість неі був побудований готель, а в 1910-му там з’явилося страхове товариство.
У радянський період там знаходилася одна з філій фірми Пате, яка займалася продажем грамплатівок.
У наші дні в будівлі колишнього суду знаходяться два банки, туристичне агентство та житлові приміщення.
Характер суперечок
За словами історика Олега Губаря, про одеський комерційний суд знали як про структуру, де вирішували суперечки, що виникли у сфері торговельних відносин.
Формування одеського комерційного суду відбувалося відповідно до виборчого принципу. У цьому вся процесі активну участь брали одеські купці, а керівник суду призначався імператором.
Судові суперечки виникали з численних приводів.
Так, наприклад, одна зі сторін вчасно не внесла плату за товар або порушила низку договірних зобов’язань.
Ще одним напрямком роботи колишнього одеського суду було вирішення спорів, що стосувалися постачання каменю та інших будматеріалів.
Слід зазначити, що з подібними проблемами стикався навіть Фелікс Дерібас. Для отримання підряду треба було віддавати в заставу своє нерухоме майно, а за відсутності такого, можна було закладати чуже, але за наявності згоди його власника.
Сен-Прі вдавалося врегулювати ці найскладніші питання, завдяки чому до Одеси здійснювався ефективний експорт та імпорт будівельної продукції.
Відхід з посади
Коли Сен-Прі залишив посаду голови одеського суду, граф Ланжерон допоміг йому обійняти посаду губернатора Херсона. Там він зайнявся будівництвом набережної та веденням господарства, яке, за спогадами істориків, багато в чому сприяло хлібному експорту.
Фото: segodnya.ua, wikipedia
