П’ятниця, 22 Жовтня, 2021

Про історичні етапи легендарного одеського Пасажу

В одеського Пасажу склалася репутація дивовижно красивого місця, яке часто відвідуваності одеситами і туристами. Далі на odessa-future.com.ua

Щорічно кількість людей, які зацікавилися цією пам’яткою, зростає. А нашому матеріалі, з посиланням на myod.info, ми хочемо розповісти вам про історичні етапи легендарноі одеськоі споруди. 

Етап 1. 

Те, як був заснований і відкритий перший одеський універсальний торговий павільйон є цікавою історією. За довгий період її існування її доповнювали міфи і анекдотичні казки, які тільки посилили інтерес до цього дивовижного місця. 

Все почалося з того, що Федором Петровичем Бенієном була викуплена у міської влади земельна ділянка, де ним був побудований будинок. 

Територія для майбутнього будинку була вибрана не просто так, адже вона перебувала в оточенні будинків і багатих особняків, які будували кращі архітектори, які були важливими одеськими персонами. 

Етап 2. 

Історія цього місця продовжилася раптовою смертю державного чиновника. І будинок перейшов в руки Михайла Антоновича Крамарева, якому за солідні гроші спорудження було продано довіреними особами. 

Довірителями були чоловіки дочок покійного – російські офіцери в особах Василя Соловкіна і Петра Лішіна. 

Нового домовласника знали в Одесі , як дуже шановану людину. Тому, як істинному дільцю, йому вдалося в самому початку зрозуміти вигідність такого придбання. 

З цього місця починається наступний етап в історії Пасажу, який міг мати місце тільки в нашому приморському місті. 

Етап 3.

Як розповідав Олександр Михайлович Дерибас у своїй знаменитій книзі, з’ясувалося, що під маскою вельмишановного купця Крамарева переховувався кріпак, який втік від своїх господарів! 

Одного разу його впізнав великий землевласник, який приїхав до нашого міста по торгових справах. 

Поміщиком були виражені вимоги по поверненню втікача, проте тут настав початок ще і юридичного казусу. З одного боку Крамарев є заслуженим городянином, а з іншого – власністю землевласника. 

Ця анекдотична історія закінчилася ще смішніше. 

Поміщиком була поставлена ​​умова. Крамареву, в простому селянському одязі, треба було на поміщицьких каретних зап’ятках проїхатися по всіх одеських вулицях. 

Викритому в скоєному злочині, одеському не молодому купцеві довелося погоджуватися. Однак після отримання заповітної “вільної грамоти”, внаслідок подібного безчестя, він дуже захворів і помер. 

Етап 4. 

А двоповерхова споруда, яку прикрашали архітектурні елементи продовжувала вражати своєю красою. Іі навіть показали імператору Миколі Першому. 

Згодом тут бувало дуже багато знаменитих особистостей. 

У другій половині дев’ятнадцятого століття тут розташовувалася аптека, власником якої був Карл Вітберг. 

А пізніше будинок перейшов у володіння генеральші Ганни Синіцин. 

Етап 5. 

В цей час тут знаходилася лавка, де продавали гас, мануфактурний магазин, власником якого був Пташников, квіткова крамниця, якою володів Тейхман і ще багато інших магазинів, серед яких навіть були танцювальні класи, власниками яких були Адамовські.

У 1898-мому відбулася чергова зміна власника будинку, і тепер він був куплений хліботорговцем Мойсеєм Менделевичем. 

Скоро старий будинок був замінений цілим торговим комплексом, який буквально зробив безсмертним ім’я його власника. Адже споруду було названо Пасажем Менделевича. 

Етап 6. 

У двадцятому столітті ця споруда була місцем розташування різних магазинів, установ, і лавок. Ювелірному магазину, власником якого був Ісаак Кохріхт, вдалося прославитися далеко за межами міста, а в салоні, яким володів пан Кацман шикувалися цілі черги з дам, які дуже хвалили його косметичні креми. 

У магазині Гальперіна пропонувався великий вибір галантерейних товарів.

Місцем розташування першого букіністичного магазину також було це місце. І першому фотографічному ательє також судилося розташуватися тут же. 

У 1901-ому на другому поверсі розмістилася редакція “Одеських новин”. І всюдисущим газетярам в цьому дуже пощастило, адже тільки тут, від численних покупців можна було дізнатися про найсвіжіші провінційні новини і міські плітки. 

Пасажу вдавалося давати неймовірний дохід, тому вкладені в його зведення не маленькі гроші вже дуже скоро не тільки були окуплені, а й примножили загальний розмір статку його власника. 

Все б було добре, якби Мойсеєві Менделевичу не судилося раптово померти. 

Однак на долю його дітища, яке оснащувала чудова архітектура і розкішне внутрішнє оздоблення, ця сумна подія ніяк не вплинула. 

Неймовірно велика споруда, яку прикрашав великий двір, з магазинами, лавками, ательє і різними торговими фірмами накривав скляний дах. 

У Пасажі були найпередовіші для того часу нововведення – електричне освітлення з паровим опаленням, телефонний зв’язок і ліфти.

Пасажем дивувалися, захоплювалися, і цікавилися не тільки покупці і клієнти, але і прості роззяви, яких вражала його краса і багатство. 

Етап 7. 

У радянський період, який відзначився благодатним для торговців НЕПом, Пасажу вдавалося продовжувати представляти собою відвідуване торгове місце нашого міста. Тут тривала робота готелів, ательє, магазинів, на прилавках і полицях яких було безліч товару. 

Крім цього, ця адреса була місцем розташування радянських установ. 

Етап 8. 

В період окупації міста в Пасажі також тривала робота. 

У післявоєнний період, і потім, з приходом значних змін, та й в наші дні за Пасажем зберігся статус культової споруди, над якою час не владний. 

Цей торговий центр дуже люблять одесити. 

Він продовжує залишатися одеською культурною спадщиною та історичним пам’ятником, тому що у справжньої краси немає терміну часу.

Latest Posts