Вівторок, 7 Грудня, 2021

Про Гамалія, Пастера, Одесу та бактеріологічну станцію

13-того червня 1886-того в нашому місті відбулося відкриття першої бактеріологічної станції, яка, між іншим, була на той час єдиною в східноєвропейському регіоні.

За період трьох років щеплення від сказу отримала велика кількість городян. 

Саме хороші результати одеситів стали важливим аспектом в житті Луї Пастера. 

У нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на lotsia, ми розповімо, як, заради порятунку своїх співгромадян, Мечниковим і Гамалієм була надана допомога знаменитому вченому. 

Важливе відкриття 

Середина дев’ятнадцятого століття перетворила Францію на найважливіший епідеміологічний центр, який очолювався знаменитим ученим Пастером. Він зробив чимало відкриттів і важливих наукових досягнень, але одне з них полягало в тому, що вчений почав вивчати профілактику інфекційних захворювань, за допомогою застосування вакцинації. 

Зарубіжний досвід 

Світова популярність Одеського порту набирала скажених обертів. Однак він приносив не тільки колосальний прибуток, але і страшні епідемії, які завозилися з різноманітних країн, – від італійської чуми до близькосхідної холери. 

Цей факт, звичайно ж, мало кого радував. Тоді Міський управою було прийнято серйозне рішення, – Микола Гамалія був направлений до французькоі держави, щоб він зайнявся запозиченням досвіду.Його кандидатура була обрана не випадково – молодого лікаря одного з перших цікавила ця тема, і він навіть вирішив зайнятися облаштуванням лабораторії, де можна культивувати і вивчати мікроорганізми, прямо в своїй квартирі (він жив в будинку номер чотирнадцять, місцем розташування яка є вулиця Канатна) . 

Норовливий вчений 

Цілий рік одесита навчав не тільки Пастер, але і Мечников, місцем роботи якого в той час також була французька лабораторія. За цей період Микола прийшов до гарних результатів, і навіть зайнявся запозиченням розробленої технології, щоб привести її до Південної Пальміри. Однак на думку Пастера, процес вакцинації повинен проходити тільки в стінах його лабораторії. 

Але його учень стверджував, що в цьому питанні важливість полягає тільки в часі, коли був введений препарат. Адже, поки особа, яку вкусила тварина, хвора на сказ, добереться до лабораторноі установи з іншої країни, або міста, – це буде дуже довго, тому вакцина може не спрацювати. 

Масова критика 

Луї довго не бажав прислухатися до слів свого одеського учня, і це, як з’ясувалося, було дуже даремно. Коли люди, які хворіли на сказ, дізналися про те, що існує якась рятівна вакцина, вони стали поспішати до вченого. Однак час, який вони витрачали на дорогу, гралв з ними злий жарт – зроблена вакцина вже не допомагала. Ця ситуація одразу ж була підхоплена противниками процесу вакцинації, які звинувачували вченого в захворюваннях і смертності.

В результаті, внаслідок агресії критиків, Пастер вирішив подумати над тим, що йому говорили Мечников з Гамалієм, і все-таки поділитися своєю технологією з одеськими колегами. Так, Південна Пальміра увійшла в число міст-першопрохідців, які використовували Пастерівські технології. 

Довгоочікуване відкриття 

Коли перемога була здобута, і Микола повернувся до Південної Пальміри, він зайнявся переобладнанням своєї домашньої лабораторії. А 13-того червня 1886-того ним була відкрита станція бактеріології – перша в східноєвропейському регіоні і одна з небагатьох в світовому масштабі. 

За період трьох років станції вдалося зробити щеплення від сказу величезній кількості городян. І хороші результати одеситів стали вирішальними в житті самого Пастера. 

У 1887-мому він фактично піддався гонінням – критики були представлені французькими та англійськими вченими. Однак, той досвід, який отримали його одеські колеги, мав таку велику цінність, що Пастер зумів не розлучитися зі своїм авторитетом і позбутися незаслуженої критики. 

Нові проблеми 

Однак це не стало кінцем всіх проблем – через трирічний термін квартирна лабораторія стала замалою, до того ж відчувався брак в вакцинах, що ставало причиною смертельного результату, і, як наслідок – великого обурення городян. Одеса наповнилася легендами про вчених-безумців, які заражають одеситів чи сказом, чи чумним захворюванням.

Щоб розширити сферу діяльності, Мечниковим було прийнято рішення орендувати приміщення, де крім продовження виготовлення вакцин, були відкриті перші одеські “холерні курси”, де кожен бажаючий міг отримати мікробіологічні і бактеріологічні знання. 

Пастер продовжував працювати з одеськими колегами, і вони спільно почали вивчати холеру і сибірську виразку. 

Однак внаслідок нового вектора роботи, станція знову стала замалою. 

Допомога знаменитого мецената 

Тоді таке важливе регіональне питання привернуло увагу Григорія Маразлі, який прийняв рішення про виділення своїх власних коштів для того, щоб побудувати нову будівлю станції бактеріології. 

У 1895-тому відбулося довгоочікуване відкриття. Нова станція мала достатній потенціал, щоб не тільки займатися вдосконаленням вакцини, але і спостереженням за тим, який санітарний стан не так давно відкритого міського водопроводу. 

Станція бактеріології працювала, як годинник, і це призвело до відмінного результату у вигляді епідеміологічного спаду. 

Сучасні реалії 

За радянських часів станція бактеріології перетворилася на установу науково-дослідного інституту, який продовжив займатися інфекційним вивченням. Однак інфекціі і в наш час є серйозною загрозою для всього людства. Недовіра до вакцинації, кліматичні зміни, екзотичні інфекції – все це носить характер реальної небезпеки. 

Тому найстаріший в нашій країні центр, де спеціалісти займаються боротьбою із різноманітними небезпечними інфекціями, забезпечений роботою ще дуже надовго. Однак дуже важливо, щоб людство пам’ятало, що може стати результатами черговоі епідемії, і чим в такому випадку рятуватися.

Фото: lotsia

Latest Posts