П’ятниця, 29 Березня, 2024

Оплот порцелянового мистецтва у Чорноморську: музей імені О. Білого

Будівля музею за адресою вул. Паркова, 8, у місті Чорноморську в одеській області може здатися непримітним, однак всередині неї — унікальна колекція предметів образотворчого мистецтва, з любов’ю зібрана талановитими особистостями: Олександром Білим і Євгенією Зільберт. Цей острів художніх шедеврів має значення не тільки для міста, а й для всієї України. Отже, про багату історичну та культурну спадщину чорноморського музею імені О. Білого. Далі на odessa-future.

А. Білий — колекціонер і засновник

Олександр Мойсейович Білий, уродженець Запоріжжя, є дуже різносторонньою особистістю. Свого часу колекціонер, завдяки зусиллям якого в Чорноморську з’явився унікальний музей порцеляни, працював на міський електростанції в Кременчуці, працював на швейній фабриці енергетиком, потім якийсь час перебував в Харкові, де став бригадиром в трамвайно-тролейбусному управлінні тощо.

Взагалі, спочатку пан Білий був електриком, і застосовував свої раціоналізаторські здібності у депо різних міст, в тому числі в Одесі. Крім цього, колекціонер знався як завзятий читач і бібліофіл — і його бібліотека нараховувала тисячу одиниць, у своїй контрастності нагадуючи улюблену паном Білим Одесу: на полицях в ряд стояли як високохудожні твори класиків, так і складні для читання томи технічної літератури.

Однією з головних сфер інтересу пана Білого була, звичайно, сфера мистецтва. А саме, його цікавили порцелянові вироби. Спочатку, взагалі, колекціонер цікавився східним образотворчим мистецтвом, однак, пізніше в ньому прокинулася небайдужість до боярської витонченості виробів у російському стилі.

Фото: зі сторінки музею в мережі.

Є. Зільберт — художниця і сподвижниця

Зацікавленість колекціонера розділяла художниця Євгенія Зільберт, яка стала для Олександра Білого соратницею і у справі, і у житті. З дитинства займаючись живописом, художниця з деяких соціальних причин не була допущена до навчання у вищому навчальному закладі. Втім, це не завадило їй продовжувати осягнення висот витонченого мистецтва і свого часу домогтися участі на аматорських виставках на міжнародному рівні.

Що цікаво, у художниці також був інтерес до колекціонування — вона була філателісткой, але крім марок збирала також картини. Пані Зільберт розуміла інтереси свого чоловіка і соратника, а тому надавала йому всіляку підтримку, коли він задумав створити колекцію порцеляни.

Історія музею

Народження — 1977

Спочатку, ще за часів СРСР, музей налічував 420 предметів мистецтва з порцеляни — це була повна колекція пана Білого, який зробив цей подарунок Чорноморську. Порцелянові вироби мали велику цінність (особливо старовинні) і представляли собою рідкість, адже у важкі періоди історії — під час революцій, окупації і нещадних воєн — такі об’єкти ідеологічно вважалися прерогативою ворогів соціалістичного суспільства: міщан або, як частіше чується в народі, буржуїв, чиї багатство і заможність засуджувалися.

Фото: зі сторінки музею в мережі.
Фото: зі сторінки музею в мережі.

У музеї зберігаються об’єкти мистецтва, створені ще у середині XVIII століття — за часів правління імператриці Всеросійської Єлизавети з династії Романових. Порцелянові сервізи та посуд, просочені атмосферою тих часів, демонструють розкіш, характерну для представників еліти, які влаштовували грандіозні бали і панські застілля.

Сам колекціонер і очолив відкрився музей, тим більше що він брав безпосередню участь в організації експозиції.

Загадкові експонати

Колекція поступово розширювалася, і іноді її поповнювали предмети мистецтва з неоднозначною, загадкової і в якійсь мірі навіть моторошної історією…

Одного разу музей отримав у подарунок старовинний годинник XVIII століття, зроблений у Франції. На жаль, експонат був пошкоджений — його почали вивчати і відновлювати. У ході цих процесів було виявлено, що годинник, належний бути відлитими з чавуну, був зроблений з іншого, більш сучасного сплаву. Однак, сам механізм був автентичним, про що свідчило заводське клеймо. Правда, він був неробочим.

Так вийшло, що одного разу працівники музею робили перестановку. Перемістивши французький експонат на інше місце, через якийсь час куратори почули характерний звук — а потім годинник став бити кожні півгодини. З якої причини старовинний годинник знову запрацював — невідомо, але факт залишається фактом.

Інший експонат не несе з собою ніякої містики, а є, скоріше, несмішним непорозумінням. У музей потрапив розкішний об’єкт з порцеляни — саме те для експозиції. Минулої власницею цього об’єкта була оперна співачка, яка отримала цей предмет у спадок і тримала його вдома як розкіш — це була витончена дорога ваза. Тільки у результаті виявилося, що ваза не ваза, а урна для праху. Ще й дитяча.

Розвиток експозиції

Пан Білий до кінця свого життя керував музеєм, який ріс і розширювався, залучаючи все більшу увагу як місцевих громадян, так й українських журналістів, а також працівників центральних радянських ЗМІ.

Після смерті Олександра Білого Євгенія Зільберт продовжила розвивати спадщину свого чоловіка: від неї музей отримав у дар унікальний у своїй цінності антикваріат, а також твори самої художниці.

Фото: зі сторінки музею в мережі.

Фонд музею поповнюється донині завдяки іншим колекціонерам, філантропам й ентузіастам — іноді експозицію доповнюють прості громадяни, у яких є насичені історичною пам’яттю реліквії з порцеляни.

Музей імені А. Білого сьогодні

Сьогодні у музеї близько трьох тисяч експонатів образотворчого мистецтва: порцелянових виробів у російському та східному стилі, картин і меблів. Звичайно, не всі багатства виставляються в один час — експозиції змінюють одна одну. Буває також і таке, що у музеї проводяться спеціалізовані виставки: наприклад, іноді можна помилуватися восковими скульптурами або унікальними порцеляновими ляльками.

Фото: зі сторінки музею в мережі.

Крім того, що музей пропонує своїм гостям різноманітні експозиції, він також часто стає місцем різноманітних культурних заходів: лекцій, зустрічей з діячами мистецтва, дебютів українських художників.

Фото: зі сторінки музею в мережі.

Під час пандемії культурно-освітня діяльність також не припиняється — плануються онлайн-зустрічі з представниками музейного та художнього товариства, і одна така конференція вже була проведена. Її можна подивитися тут.

Щодо майбутніх заходів, 10 квітня у музеї планується «День неспішного мистецтва» — експериментальна акція, суть якої у довготривалому вивченні експоната: гостям пропонують вибрати кілька предметів з експозиції і протягом довгого часу вивчати їх, вдумливо і свідомо. Про деталі заходу можна прочитати на сторінці музею у мережі.

Нагадаємо, що музей знаходиться за адресою вул. Паркова, 8.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.