Середа, 22 Вересня, 2021

Естетика забутого: майстерня барона Карла Унгерн-Штернберг

Архітектурний центр Одеси дивовижний: погляду представляються помпезність бароко Оперного, еклектичність Пасажу з відтінками модерну і рококо, величезна кількість житлових будинків, які відрізняються вишуканістю і красою оздоблення… Відразу кидається в очі яскравий «Брістоль» і розкіш місцевих музеїв з масивами колон і хитромудрою ліпниною. Однак, є в місті архітектурні пам’ятки, які вже забуті. Далі на odessa-future.

Поглянути навіть на район залізничного вокзалу: що ховається за ним? Як мінімум, можна наштовхнутися на шедевр індустріальної архітектури — майстерню барона Карла Унгерн-Штернберг. Відчуває вона себе не дуже добре, будемо чесні. Вже в 2015 році вона доживала свій вік. І все ж…

Історія об’єкта

Як вже зрозуміло, «батьком» цієї будівлі є пан Унгерн-Штернберг — він засновник вагоноремонтного підприємства, яке нині вабить своєю естетикою занедбаності. Саме ця людина запустила будівництво перших залізничних гілок, що річками продовжуються за межами міста, а також його ініціативі належить існування «горбатого» мосту на Молдаванці.

Будівля активно використовувалася після того, як в Одесі влаштувалася політика СРСР. Тут зробили кран «Январец-1» вагою у 6 тонн, тут робили і танки «На переляк» за часів Другої світової. Важке машинобудування тут цвіло і пахло, але 90-е роки привнесли свої зміни. Численні рейдерські атаки, спроби зубожілих людей поцупити хоч щось і відсутність нагляду за пам’яткою архітектури XIX століття привели до того, що ми маємо сьогодні — тепер це лише руїни колишньої величі промислової будівлі, яка нині належить компанії «Краян».

Вже після занепаду з цією будівлею все ще траплялися неприємності. Були на її пам’яті і руйнівні пожежі, і обвали стін.

Нинішня ситуація

Весь комплекс нині поділений на безліч частин, які належать різним компаніям і особам. Але здебільшого це, звичайно, просто розруха.

В цілому, район не особливо цікавий тим, хто може його змінити на краще. І розташування незручне, і естетика далека від ідеалу, тож роботи вкрай багато, і невідомо, чи варта гра свічок. Хоча в 2015 році звучали обіцянки реконструкції, далі обіцянок і будови, хіба що, повітряних замків так і не зайшло.

Відносно недавній скандал з «Краяном» та владою, яка вклала в одну з будівель підприємства величезні фінансові кошти, незважаючи на плачевність стану, дає слабкий проблиск надії, що колись цей район все ж облаштують. Але якщо це і станеться, то нескоро.

Архітектурна цінність

Ця споруда несе в собі неопосередковану пам’ять життя ще царських часів. Проектуванням цієї будівлі займався Аркадій Дмитрович Тодоров. Пан Тодоров розкрив свій зодческий потенціал як раз будівництвом промислових будівель.

Промислова архітектура XIX століття має унікальну естетику і такого буквально більше не роблять. Справа в тому, що промислові будівлі будуються у першу чергу з розрахунком на функціонал, а гарний зовнішній вигляд лише в рідкісних випадках стає приємним бонусом для будівлі. Не те щоб баронська майстерня будувалася з наміром створити щось красиве в першу чергу, але у підсумку будівля увібрала в себе і функціонал (на свій час), і красу, що робить її ще більш унікальною.

Фото: Лоція

Latest Posts