Центральний універсальний магазин Одеси за часів СРСР був найголовнішим торговельним центром міста. Сьогодні на території Одеси і за її межами торгові центри займають набагато більше території, в них розташовуються кафе, ігрові центри, дитячі майданчики та інші елементи інфраструктури. Однак ЦУМ, точніше його відвідування представляло щось більше, ніж просто ходіння по покупкам! Але це стало можливим тільки в 1959 році, коли чотириповерхова будівля універмагу (архітектор С. Е. Гефтер) з’явилося на карті Одеси. Більше на сайті odessa-future.com.ua.
Тютюнова фабрика недалеко від вокзалу
Повернемося, однак, до Одеси 19-го століття. На розі вулиць Малої Арнаутської і Пушкінської працювала знаменита тютюнова фабрика братів Попових, зруйнована під час одного з бомбардувань періоду оборони Одеси в 1941 році. Тютюнове виробництво в Одесі було засновано А.М. Поповим-батьком в 1860 році. У зазначеному місці на початку 20-го століття були побудовані виробничі приміщення. Автором проекту був один із знакових архітекторів того часу А.Б. Мінкус. Продукція Попових стала володарем безлічі нагород, як на національних, так і на міжнародних виставках. Вінцем творіння Попових стали цигарки «SALVE» з мундштуком, забезпеченим фільтруючим патроном, які випускалися як на фабриці часів царської Росії, так і тоді, коли вона виробництво перебралося в корпусу на Тираспольській ріг Провіантської (сьогодні – Асташкіна) вулиць.
Цигарки з фільтром користувалися попитом і повагою в різних колах суспільства – від слюсаря і токаря до професорів і лікарів. У 1970-х роках в ларьках міста продавали болгарські сигарети, моряки і “далекобійники” привозили престижні “Marlboro” та “Camel”. Однак одесити не зраджували улюблені “Сальве” та “Біломор”.
ЦУМ – торгова марка портового міста
У чотириповерховій будівлі на в кінці вулиці Пушкінській сигарети не продавали. Але там можна було придбати багато хороших, дорогих, престижних товарів, деякі з яких продавалися виключно по знайомству. Це були телевізори і різні музичні інструменти, різноманітні тканини і посуд. У невеликому приміщенні з боку вулиці Пушкінській можна було погасити розстрочку – товари-то не завжди були дешевими!
Поступово ЦУМу конкуренцію склали супермаркети побутової техніки, яка перестала представляти дефіцит. Незважаючи на це, цей торговий центр досі є однією з торгових яток міста, хоча перший зал займає сьогодні супермаркет однієї з відомих торгових мереж.
Персонаж телесеріалу
В наші дні ЦУМу знайшли спосіб боротьби з конкуренцією кінематографісти, які створили одну з серій телевізійного циклу “Особливий випадок”. Безумовно, цей серіал заслуговує окремого опису. Однак в контексті розповіді про знаменитого торговому центрі, згадаємо одну з серій – “Роза вітрів”.
Дія серії відбувається в нашому місті та його передмісті у вересні 1985 року. У селі Корсунці сталося вбивство Марії Зуєвої, приймальниці відділу хутряних виробів того самого ЦУМу.
Напередодні загибелі дівчина купила дві шуби і поїхала з товаром. Більше її ніхто не бачив. Шуб на місці злочину не знайшли. Незабаром виявляють мертвою косметолога Розу Вєтрова: її, як і Марію, задушили. Оперативник Лев Запашний і слідча Лада Ананко розслідують ці злочини.
Треба віддати належне творцям телефільму, які досить коротко, але цікаво, розповіли історію Центрального універмагу, звернувши особливу увагу глядачів на особливу прихильність торгового центру – в одному кварталі від “Привозу” та вокзалу. Місце обрали не випадково продовжує диктор, – щоб і гостям міста було зручно, і одесити могли, заглянувши на ринок, потім зайти в найбільший магазин міста; тут було те місце, де можна було придбати закордонні товари – від шуби до емальованих тазиків, вироблених в Китаї.
Не забули творці фільму і про те, що частина дефіцитного товару до покупців не доходила, однак, через задній хід його спокійно забирали свої люди, часто за ціною, яка перевищувала ту, що була вказана в накладних. Як тут не згадати Аркадія Райкіна з його “директором магазину, товарознавцем, завскладом і заднім ганком”.
Ось так, до 60-річчя від дня свого народження Центральний універсальний магазин Одеси став персонажем кіно. А, вступивши в свій сьомий десяток, продовжує радувати одеситів і гостей міста.