Ні для кого не секрет, що Одеса, як втім і вся Одеська область, є суто морською зоною. З давніх-давен тут люди займалися рибним промислом і морською торгівлею, пише odessa-future.com.ua.
З офіційним заснуванням Одеси ця територія перетворилася на “морські ворота” імперської держави. Ну, а з розвитком промисловості та інфраструктури, крім самої Одеси, будівництво портів почалося і в інших містах, місцем розташування яких є Одеська область. Деякі з них є ще зовсім “молодими”, проте, це ніяк не завадило їм стати великими підприємствами, які займають важливе і вагоме місце в промисловості не тільки нашої держави, а й усього світу.
Саме про один з таких “молодих” портових підприємств піде мова в нашому матеріалі.
Передісторія
Зовсім поруч з Одесою знаходиться місце розташування одного молодого і успішного українського транспортного підприємства – Морського торгового порту”Південного “.
Всупереч своїй “молодості”, порту вдалося стати володарем стратегічного положення в діяльності далеко не одного міжнародного трансконтинентального транспортного коридору. Крім того, це найбільш перспективне підприємство, яке здатне забезпечити інтереси нашої держави як транзитноі країни.
У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми хочемо поділитися з вами десятьма цікавими історичними та сучасними фактами про “Південний”, велике і прибуткове портове підприємство нашої держави.
Факт 1
Дане портове підприємство є наймолодшим українським портом (або, принаймні, входить в число таких).Його почали будувати в 1973-тьому, а паралельно з ним будували Одеський припортовий завод, в процес будівництво якого було інвестовано кошти американського мультимільйонера Арманда Хаммера.
Лютий 1975-того ознаменувався забиттям першої палі для майбутнього причалу номер три. Це був перший побудований причал (так званий, “аміачний”).
27-го липня 1978-го на цьому причалі пройшло прийняття першого судна “Південного” у вигляді латвійського газовоза. Ця дата серед портовиків вважається чимось на зразок Дня народження порту.
Факт 2
Місце початку будівництва було представлено селом Григорівка. Його знесли, разом з іншим селом, місцем розташування якого був інший, східний лиманський берег.
До 1978-мого портове підприємство називалося “Григорівським”. Коли археологами було розпочато процес розкопок на цьому місці, то ними були виявлені залишки стародавнього поселення, період якого відноситься до бронзового віку. А біля в’їзду на портову територію був виявлений найдавніший курган, де знаходяться тридцять чотири шари поховань, а дно якого було кам’яною гробницею.
Факт 3
Це підприємство є найбільш глибоководним незамерзаючим портом в Азово-Чорноморському басейні. При максимальній осадці судна досягають вісімнадцяти з половиною метрів. Кількість причалів тут досягає двадцяти дев’яти, а їх загальна довжина прирівнюється до п’яти з половиною кілометрів.
Факт 4
У цього порту підвищена небезпека внаслідок того, що тут переробляється скраплений газ та хімічні вантажі, серед яких є аміак.
Але внаслідок особливої уваги до аспектів безпеки за період діяльності підприємства, воно не являло собою ніяку серйозну загрозу ні для Південного, ні для Одеси, яка розташована на відстані в п’ятдесят кілометрів звідси.
Факт 5
Всупереч великим обсягам вантажоперевалки і їх високої хімічної небезпеки, рівень екологічної ситуації на портовій території (в Аджаликському лимані) являє собою один з найвищих у всьому світі.
Акваторія є місцем гніздування різних видів птахів, зокрема лебедів і сірих чапель, тут можна спостерігати цілі рибні косяки і регулярні “візити” чорноморських дельфінів – афалінів.
Факт 6
На підприємстві працюють приблизно десять тисяч чоловік.
Старожилом порту є Валентин Герасимович Болдирєв. Він є ветераном “Південного”, очолює портовий історичний музей, є почесним працівником радянського морфлота і українського транспорту.
Тут він працює з 1979-того.
Факт 7
У 2012-тому “Південним” було здійснено прийняття найбільшого судна, яке коли-небудь бувало в Азово-Чорноморському басейні, – величезного балкера, який доставляв в китайський порт вантаж у вигляді залізорудного концентрату.
Факт 8
З 2015- того до наших днів портом “Південним” було здійснено прийняття (розвантаження і завантаження) ста тридцяти п’яти суден. Це більше десяти мільйонів тонн такого вантажу, як руда і вугілля. Крім цього, порт здійснює розвантаження і завантаження аміаку, карбаміду, нафти, комбікорму, зерна, масел і інших вантажів.
Факт 9
У 1996-тому портом “Південним” була взята участь в реконструкційних роботах гордості Одеси, якою є Одеський Національний Академічний театр Опери та балету.
За рахунок підприємства було проведено виготовлення десяти паль, якими була укріплена фундаментна частина при головному театральному вході.
В якості пам’ятного сувеніра портовий музей зберігає маленьку деталь у вигляді мініатюрноі цеглинки, яка була частиною фундаменту в старій будівлі одеського Оперного, яку було побудовано ще в дев’ятнадцятому столітті.
Факт 10
Українському альпіністові Владиславу Терзиулу, яким був підкорений кожен світовий восьмитисячник (гірська вершина, висота якої сягає понад вісім тисяч метрів), пощастило працювати в якості диспетчера Державного підприємства морського торгового порту “Південного” з 1980-того до 1989-того .
А в середині 90-тих він почав кар’єру спортивного інструктора при Одеському припортовому заводі та став проявляти себе в промисловому альпінізмі. На Евересті Терзиулом було здійснено підняття українського прапора, де були зображені автографи портовиків, а також вимпела такого підприємства, як Одеський припортовий завод.
Фото : odessa-life.od.ua
