Вулиця Старопортофранківська багата на велику кількість різнопланових будівель, зведених в різні періоди розвитку міста, пише odessa-future.com.ua.
Колись вона була найдовшою і навіть удвічі завдовжки сьогоднішньої, адже простягалася від Херсонського спуску до Олександрівського парку, пробігаючи повз, “Привозу” і Першого християнського цвинтаря, Куликова поля і юнкерського училища. Тільки у 1897 році її поділили надвоє. За відрізком шляху від “Привозу” до вулиці Херсонській (сьогодні – Пастера) збереглося первинне назва і, на щастя, збереглися багато пам’ятників архітектури, про які йшла мова в ряді публікацій як, наприклад, будинки № 2-4 або будівля Міського дівочого училища.
Деякі факти з архітектурної життя цієї дорожньої артерії було наведено у статті про найкоротший одеський провулок.
Рідкісна будова по парній стороні
Сьогодні мова піде про будинок № 30 – одному з рідкісних будівель парного боку вулиці і сусідом останнього, де в наші дні працює звичайна середня школа. Розглядаючи будинок з різних сторін, можна відзначити його архітектурне оформлення. Вхід в нього розташований з боку вулиці Академіка Ясиновського, а вхід в під’їзд – в глибині двору.
Будинок відгороджений від сусідки-школи невеликим садком з декількох дерев. Їх висаджували вже після того, як в будинку перестав працювати притулок.
Притулок для бідних дітей
Первинним призначенням цього невеликого будинку, схожого на іграшковий, був дитячий денний притулок при Соборному комітеті Товариства для допомоги бідним, побудований в 1889 році за проектом архітектора Ю. Дмитренко. Двічі, у 1919-ому та 1950-ому роках будиночок перебудовувався і підріс до триповерхового.
Відомо, що будинок був зведений на честь одного з найвідоміших громадян тієї епохи – Федора Маврокордато, про що сьогодні нагадує вірча напис на фасаді “Вь пам’ять Федора Маврокордато”. Коштом родини заснований той самий дитячий притулок, а Федір став спадковим почесним громадянином Одеси.
Відзначимо, що цей артефакт був під загрозою знищення, оскільки його деякий час закривав кондиціонер. Однак, завдяки наполегливим вимогам небайдужих одеситів, охолоджуючий прилад демонтували.
Будинок-пам’ятник славетним грекам
Напевно, можна вважати, що будинок по Старопортофранківській, 30 – свого роду пам’ятник всьому гідного сімейства фанаріотського княжого роду. Так, наприклад батько “нашого” Федора був почесним попечителем Одеської Другий чоловічої гімназії, яка перебувала в одному кварталі від “будинка Маврокордато”.
У роки Радянської влади будинок поступово перевели в категорію житлового фонду і він зберіг такий статус до наших днів, хоча перший поверх протягом довгого часу займають невеликі магазинчики і кав’ярні, що змінюють періодично одне одного. Згодом тут з’явилися навіть балкони, які зовсім не псують зовнішній вигляд і уявлення про стару добру Одесі, яку бачили і перетворювали, в якій жили гідні греки з сімейства Маврокордато.
