Що тільки не розміщувалося за майже два століття історії в цій триповерховій, в формі півкола, будівлі на Приморському бульварі, за спиною пам’ятника Дюку де Рішельє! Величезна кількість всіляких установ і організацій. Навіть просте їх перерахування вимагає часу. З історією будинку пов’язані найвідоміші імена одеської історії 19 – початку 20 ст, пише odessa-future.com.ua.
Від Думи до Музею старожитностей
Одеса як адміністративний центр генерал-губернаторства потребувала відповідних будівль і у генерал-губернатора М. Воронцова виникла ідея їх будівництва на бульварі. Будинок за проектом добре відомих архітекторів Авраама Мельникова і Франца Боффо побудували з черепашника в кінці 1820-х – на початку 1830-х. Фасад в стилі класицизму, аркада, пілястри на верхніх поверхах, кам’яні балюстради … Пізніше поряд побудували і інший симетричний будинок.
Закріпився за спорудженням термін «присутні місця», який використовувався в Російській імперії для органів державного управління і їх приміщень. Саме в цьому будинку близько 70 років, до кінця 19 століття, перебували Одеська міська дума і міська управа.
Коли збільшилася кількість депутатів і інстанцій, знадобилися більш просторі приміщення. Якийсь час «перебивалися» тим, що частина служб квартирувалася в інших будівлях. А в 1899 р. побудували будинок Нової біржі на розі Поліцейської і Пушкінської. Туди з бульвару і переїхала біржа. А в старе її приміщення перебралася Дума.
Також в будівлі Присутніх місць перебували судові органи, канцелярія губернатора, перша в імперії провінційна публічна бібліотека, комітет з будівництва, архіви, торгова депутація, установа громадського піклування (яка займалася великим колом питань – від народних шкіл і богаділень до лікарень і тюрем), різні служби, що представляють міністерства, відомства. І навіть перший відкритий в 1825 р. для широкої публіки музей в Україні – Музей старожитностей з колекціями античних артефактів, знайдених при розкопках Ольвії, Тіри та інших стародавніх місць. Його фонди потім стали частиною Археологічного музею. Під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. тут же розміщувалися й військові установи. І саме в цих стінах Військово-окружний суд в 1916 р. засудив до розстрілу легендарного Григорія Котовського. Ще ця споруда відома, як Міський будинок.
Від судів до будівельної компанії
У радянську епоху в будівлі працювали партійно-радянські органи, громадські організації, «Союзвнештранс», розташовувалося безліч дільничних народних судів і т. п. У 1930-х тут приймалися рішення про політичні репресії. У 19 ст. в будинку неодноразово проходили ремонти. Капітально відремонтували і всередині частково перебудували постарілу будівлю і після Другої світової.
В даний час у нещодавно відреставрованому будинку штаб-квартира відомої будівельної компанії «Інкор-груп». А в коридорах макети об’єктів, реконструкцією яких займалася компанія, і карти Чорного моря.
