Четвер, 30 Червня, 2022

Кілійська фортеця: із глибини віків до наших днів

Одним із найшанованіших історичних діячів нашої західної країни-сусідки Молдови є воєвода (правитель) Штефан чел Маре. Серед його державних справ вчені та військові звертають увагу на оборонну систему його князівства, яку склав ланцюг із дев’яти фортець. Однією з таких укріплених фортифікаційних споруд стала Кілійська фортеця, пише odessa-future.com.ua.

Боротьба за вигідний плацдарм на Дунаї

Віддаючи звіт у величезній важливості Кілії, молдавський правитель спробував кілька разів опанувати фортецю. 22 липня 1462 р. господар Молдови приступив до облоги укріплень, яку захищав угорський гарнізон. Штефан сам командував військами та був поранений. Після цієї неприємності він страждав на все життя.

На рубежі 14-15-го століть фортеця Кілія на Дунаї належала воєводі Валахії Мірчі Старому (правив у період з 23 вересня 1396 по 31 січня 1418).

У 1426 році фортеця стала яблуком розбрату між рядом правителів Подунав’я і, втім, не лише цього регіону. Так, Олександр Добрий приєднав до себе фортецю Кілія, скориставшись боротьбою за престол Валахії між Рудольфом II, одним із позашлюбних синів Мірчі Старого (воєводи Валахії), та Даном II, єдиним сином Дана I (володаря Валахії), який був братом Мірчі Старшого. У 1448 р. Петро III (правитель у період 22 серпня – 23 грудня 1447 р. та 5 квітня – 10 жовтня 1448 р.), син Олександра Доброго та його четвертої дружини Марини, поступився фортецею Кілія угорцю Яну Хуньяді в обмін на допомогу, одержану у боротьбі за престол Молдови з Романом II, сином Іллі та Марини Гольшанською, дружиною польського короля Владислава II.

Наприкінці січня 1465 р. Штефан все ж таки оволодів Кілійською фортецею. В 1479-том він спорудив на лівому березі низовий Дунаю нову фортецю – навпроти старої. За традицією, фортецю обнесли ровом, який заповнили водою прямо з Дунаю. Таким чином, фортеця перетворилася на острів, добре захищений з усіх боків.

У фортеці розташовувався військовий гарнізон, яким командували два пиркелаби (коменданти). Вони виконували низку функцій, зокрема, військову. Пиркелаби призначалися особисто господарем. Один із них очолював невеликий військовий флот.

Турок виводило зі стану рівноваги наявність сильних позицій у Стефана у гирлах Дунаю. У 1484 році османи вжили заходів щодо завоювання молдавських фортець. Потужна турецька армія, яку підтримували війська волохів та татари, військами та за підтримки татар обложила фортеця Кілія, яку захищали війська Господаря під командуванням піркалабів Іоане та Максима. Османські війська взяли в кільце фортецю Кілія та атакували одночасно по суші та по воді. Після важкої тижневої облоги фортеці впала.

8 серпня 1484 р. турецько-волосько-татарські війська захопили також Четате Албе (сьогодні – Білгород-Дністровський), яку обороняли молдавани під командуванням пиркелабів Германа та Іоане. На цьому випробування Молдови не закінчилися. Дізнавшись, що Стефан III перебуває у Коломиї, турки разом із валахами у вересні 1485 р. напали на Молдавію, розграбували та підпалили країну до самої Сучави. Коли Стефан III повернувся, його військо відкинуло турків до Килії.

Загублена пам’ятка середньовікової фортицікації

На жаль, від легендарної фортеці нічого не залишилося. Один із провідних істориків Одещини Андрій Красножон вважає, що вона була знищена у 1857 році. Про це йдеться у звіті інженер-підполковника Кисельова, який особисто керував підривом. Побоюючись, що фортеця може захопити імперію Османа, командування військами іншої імперії – Російської – вирішило просто фортецю зруйнувати.

Згодом замість середньовічної фортеці виросли об’єкти інфраструктури міста. Від середньовічних ровів збереглися лише два ставки.

Ось, мабуть, і всі… Так вважали вчені, поки в червні минулого року історик-аматор Олег Курносов не виявив фрагменту фортечного муру, який уцілів. За припущенням дослідника, цей фрагмент є фундаментом однієї з веж. Очевидно, що ця знахідка стала цінним історичним артефактом.

Latest Posts