Субота, 13 Серпня, 2022

Кам’янка: село, де живуть дружно гагаузи, болгари та інші

Назва “Кам’янка” дано десяткам населених пунктів України. Чотири Кам’янки розташовані на Одещині, з них майже на самому кордоні з Румунією знаходиться Кам’янка Ізмаїльського району. Про це село йтиметься нижче на odessa-future.com.ua.

Що було до Кам’янки

На території сучасної Кам’янки люди оселилися наприкінці другого – початку першого тисячоліття до н. е., про що говорять знайдені сліди поселень. Були тут поселення часів Київської Русі.

У XVI-XVIII століттях у придунайських степах кочували ногайці, а на в місці сьогоднішнього села була стоянка Ташбунар – “кам’яний колодязь” у перекладі з ногайського.

Виникнення Ташбунара

Нарешті, 1811 року на цих землях влаштувалися болгарські та гагаузькі переселенці, що поклало основу постійному характеру освоєння краю. За заснованою колонією закріпилася назва Ташбунар.

З самого початку свого існування Таш-бунар (таким було його написання) мав славу досить благополучним селом. Наприклад, у цьому селі Ізмаїльського повіту у 1835 році було зареєстровано 793 мешканці, які складали 126 сімей.

А ось інша статистика. Станом на 1837 р. у селі було близько чотирьохсот коней, понад тисячу голів великої рогатої худоби, значну кількість іншої живності, корисної у господарстві. З кожним роком ці показники зростали.

У 1841 році в селі з’явилася церква “Успіння Пресвятої Богородиці”.

Село – історичний “кочівник”

Як часто буває в історії, доля одних народів і регіонів вирішується далеко від їхнього розташування та проживання і, буває, незалежно від них. Так сталося в середині 1850-х років, коли після поразки в Кримській війні Росія змушена була поступитися своїми бессарабськими територіями Молдавському князівству. Пізніше вони стали частиною Румунії. Перемога Росії в турецькій кампанії 1870-х років дозволила повернути землі назад, але в 1918-тому Ташбунар знову став румунським аж до 1944 року. З невеликою перервою, з 1940 року до вторгнення фашистської Німеччини в СРСР, населений пункт входив до складу Одеської області Української РСР.

У Румунії 1918-1940 р.р.

У другий період історії у складі Румунії в Ташбунарі проживало 2415 осіб, з яких 96,6 відсотків були болгарами (дані на 1930 рік). Незважаючи на таку перевагу, у селі ніколи не було жодних національних протиріч.

1945 року Ташбунар перейменували на Кам’янку. В наші дні складно сказати, яким є показник населення села, оскільки останні дані, 3478 осіб, належать до 2001 року.

Наші дні

Тихе село Саф’янівської сільської громади тільки на вигляд таке. Насправді в ньому є свої досягнення та успіхи. Наприклад, за підсумками 2020-2021 навчального року, місцева школа посіла 38-ме місце серед навчальних закладів І-ІІІ ступенів освіти. Позаду залишилися школи, які вважаються флагманами освіти Ізмаїльського району: ізмаїльська №16 з поглибленим вивченням німецької мови (44 місце), український ліцей Ізмаїла імені Шевченка (61 місце) та інші. Якщо врахувати тільки школи району, то тут кам’янчани на 4-му місці.

Люблять у Кам’янці добре відпочити. Відзначаючи ювілеї села, його керівництво організовує концерти, танцювальні вечори, спортивні свята за участю спортсменів, аматорів та професіоналів, та навіть ветеранів футбольної команди “Чорноморець” з обласного центру.

Весною 2022 року мешканцям Кам’янки-Ташбунара не до свят, вони як і всі громадяни України, переживають за долю своєї країни, бажаючи їй миру та тиші.

Latest Posts

.