Наше місто складається із справжніх архітектурних шедеврів. Але будівля Музею західно-східних мистецтв має для одеситів особливе значення, адже художні цінності, які там зберігаються, є найкращою колекцією в нашій державі.
Будинок, який зараз є музейною будівлею, збудував полтавський поміщик Олександр Абаза. В 2021-ому будинок святкує свій 165-й День народження.
Докладніше про нього ми розповімо в нашому матеріалі на odessa-future, з посиланням на odessa-life.od.ua, viknaodessa.od.ua та odessa.travel.
Хто будував?
Ця палацова споруда є державною історично-архітектурною пам’яткою.
Будівництво одеського архітектурного шедевра було замовлено дворянином Олександром Михайловичем Абазою, який був двоюрідним братом такої особи, як міністр фінансів Російської імперської держави.
Проект розробляв відомий архітектор Людвіг Оттон. Перший камінь у фундамент майбутньої архітектурної перлини заклали в 1856-му, а весь процес будівництва було закінчено в 1858-му.
Єдиним стилем цей будинок не відрізняється, адже його наділили модним, у дев’ятнадцятому столітті, прийомом, при якому відбувалося поєднання різнорідних стилів та напрямків.
Але це не позбавляє будівлі дивовижної гармонійності та пропорційності.
Не для проживання
Справедливо відзначити, що розкішний палац не будували для проживання – там планували проводити урочисті вечори, бали, прийоми та свята.
Про деталі
Основою внутрішнього планування стала французька архітектура та її деталі у вигляді ліпнини та різьблення.Абаза входив до числа завзятих театралів, а також він був хорошим актором, тому він захотів, щоб будинок був оснащений своїм домашнім театром.
Парадні сходи виконані з найціннішого карарського мармуру. Вхід прикрашає витончений козирок, але оригінальний виріб не дійшов до наших днів. Сучасними майстрами він відновлювався за малюнками та фотографіями.
Зміна власників
Власником палацової споруди Абазі судилося пробути не дуже довго, і коли він їхав у Полтаву, то вирішив продати його Рафаловичам, які володіли банкірським будинком.
Після банкрутства Олександра Рафаловича палацова споруда стала міською власністю.
Спочатку під його дахом розташовувалась одеська судова палата, канцелярія при Червоному Хресті. Пізніше тут розташували чоловічу гімназію під опікою Анжело Анатри. Саме він вирішив влаштувати невелику Олександринську церкву.
До 1920-х будівля продовжувала бути гімназією, а 1923-го її віддали музею, який називався художнім.
Післявоєнний та військовий періоди
Сучасну музейну назву заклад отримав у повоєнний час. Крім цього, приблизно в цей період експозиція поповнилася відділом, присвяченим нашому старому місту.
А Велика Вітчизняна практично не вплинула на палацову споруду, адже вона була обрана генералом-губернатором румунської армії Германом Пинтею для того, щоб розмістити там свою резиденцію.
Сьогодні музейна експозиція складається з двадцяти трьох залів та трьох відділів (античного, західного та східного).Музейні фонди зберігають тисячі експонатів у вигляді робіт, створених знаменитими європейськими майстрами шістнадцятого століття, античних скульптур, старовинних індійських ювелірних прикрас, меблів та порцеляни.
Фото: odessa-life.od.ua, viknaodessa.od.ua та odessa.travel
