Гуляючи Одесою й іншими містами та селами Одеської області, ми навіть не уявляємо собі, що може зберігатися під двометровою товщею землі прямо під нами. Багато уламків темної давнини, що пам’ятають дотики еллінів і стародавніх римлян, до сих пір ще не знайдені. І все ж, не можна сказати, що музеї Одеси пустують — зовсім це не так, у них величезна кількість цікавих об’єктів старовини і міфологічних світів, пише odessa-future.com.ua.
Так які ж артефакти знаходилися в Одесі за останні кілька років і що ще, чисто теоретично, можуть ховати ці землі під бетонним покриттями доріг?
Знаряддя кам’яного віку
Копнемо в історію Одеси глибоко наскільки це можливо (в прямому сенсі цього виразу). Поблизу Дюковського саду століттями зберігався об’єкт, якому, за оцінкою археологів, може бути близько 10 тисяч років. Однак, це мінімум: взагалі, цим предметам може бути до 40 тисяч років. Дивом збереглася кераміка і уламки древнього інвентарю, швидше за все, використовувалися ще за часів Бронзового періоду. Складно визначити, для чого взагалі був потрібен цей об’єкт, та й це уламок, а не повне знаряддя, але в будь-якому випадку ця річ розповідає про перший досвід перебування людини у місцевих краях.
Артефакт, природно, збережений і нині перебуває в захисті від нещадного часу в Археологічному музеї.
Античний і турецький посуд (і не тільки)
Насправді, не дивно, що є такі знахідки, враховуючи, що стародавні греки і турки обживали ці території ще в дохристиянські часи. Повноцінне поселення тут існувало ще в VI столітті до нашої ери, і мало воно звучне, в чомусь навіть фентезійне ім’я Істріан. І ще неподалік розгорнулися поселення Тіра, Ніконіон, Алектос і Скопелос, а також неможливо не згадати в цьому списку багату Ольвію з величезною площею (правильніше сказати, агорою, адже там проходили загальні збори, а не тільки розгорталася торгівля).
Стародавні цивілізації залишили після себе не тільки літературу, яку читають досі, і не тільки рецепти вин і вже неактуальні нариси про подорожі в країни, яких давно немає, але і фізичні об’єкти, які ввібрали в себе пам’ять далеких часів. У 2020 році археологам попалася знахідка у вигляді осколків амфор, які як раз і тягнуть на самий початок розвитку давньогрецького світу на цих землях, тобто орієнтовно VI століття до нашої ери. На деяких фрагментах цього культового посуду навіть залишилося кольорове покриття.
Знайшлися ці фрагменти під час дослідження історичної локації в самому центрі Перлини Чорного моря в 2020 році. Спочатку вчені планували знайти залишки Хаджибейського замку, але їм попалися ці артефакти, а нарівні з ними також глиняні керамічні об’єкти з Туреччини.
Подібна знахідка була виявлена також в 2017 році поблизу однієї з визначних пам’яток Одеси — Воронцовської колонади. Там масштаби були переконливішими: знайдений під землею об’єкт нагадував ступінчасту конструкцію цілого амфітеатру. І, звичайно ж, біля цієї знахідки також знаходилися уламки амфор та інших предметів посуду.
Це одна з найбільш недавніх знахідок. Насправді, в тому ж Археологічному музеї можна побачити ще величезну кількість найрізноманітніших цікавинок. Взяти для прикладу автентичну надгробну плиту (правильніше буде назвати її стелою) з Ольвії, а також голову богині Гери звідти ж.
Старовинний Османській колодязь
Цей артефакт попався вченим не в Одесі, а в Кілії ще в 2014 році. Вірніше, попався він спочатку технічним працівникам, які займалися водопроводом і чисто випадково виявили то, що розкриває історію українського півдня.
Цей колодязь відноситься до часів Середньовіччя. Усередині об’єкту же додатково вченим відкрилися й інші цікавинки: люлька, гарматні ядра, останки кам’яних жорен і керамічний посуд.
Дізнавшись про знахідку, Кілійська районна держадміністрація відразу законсервувала об’єкт і зв’язалася з відділом археології Північно-Західного Причорномор’я НАН України, щоб знахідку оперативно вивчили і по можливості максимально зберегли. Згодом археологи подали інформацію про те, що знайдені артефакти пережили не одне століття, і «народження» їхнє датується орієнтовно XVII-XVIII століттями, і як раз в ці часи на території Кілії мешкали представники Османської культури.
До слова, сама Кілія, по суті, є одним величезним артефактом. Достеменно невідомо, коли було засновано поселення. І хоч дати немає, все ж відомо, що Олександр Македонський за III століття до нашої ери спорудив тут місто Ахіллію, що пізніше стало звучати як Кілія. Отже, все місто записано в перелік історичних населених місць України, тож такі знахідки для нього природні.
Печерні обителі
Ці об’єкти розташовані поблизу знаменитої Шкодової гори. Якийсь час в таких «будиночках» мешкали працівники каменоломень, але взагалі тут жили і козаки. Так, у Одеси є кілька сторінок козацької історії, і можна навіть наштовхнутися на цілий козацький некрополь.
Отже, печерні будиночки з часом стали не потрібні, тому що впав попит на роботу каменеломів, і тоді у прохолоді цих домівок почали ховатися люди, у яких були «нелади» з законом. Були тут і партизани свого часу. Зараз же печерні житла здебільшого занедбані, а деякі знаходяться на приватних територіях, що значно ускладнює роботу вчених-археологів.
Доріжка, по якій ходив Пушкін (можливо, не ходив, але все одно цікаво)
Ця знахідка теж попалася завдяки волі самої Фортуни. У 2019 на вулиці Ланжеронівській велися будівельні роботи, і під чи не метровим шаром землі знайшлася стара кладка, що зберігалася у підземельній темряві з XIX століття. А разом з доріжкою була ще й старомодна огорожа з чавуну.
Був зроблений висновок, що, чисто теоретично, по цій доріжці міг ще ходити сам Пушкін, приїздом якого так пишається Перлина Чорного моря. Цей висновок не точний, і все ж знахідка залишається цінною і має право на місце в колекції одеських артефактів.
Пару слів наостанок
Отже, ми розглянули тільки деякі артефакти, які були знайдені на території Перлини Чорного моря або ж в області. Може здатися, що це дрібниці, і частково це справді так. І все ж, саме з цих дрібниць складається картина історії кожного краю. І історична картина Одеси й Одеської області вкрай багата.
