6-го липня найлегендарніша одеська вулиця відзначила своє 210-річчя, пише odessa-future.com.ua.
У нашому матеріалі з посиланням на odessa-life.od.ua ми згадаємо історію і секрети цієї легендарної вулиці.
Таємниці назви
Дерибасівська з її будинковою нумерацією починається від пам’ятника на честь самого Дерібаса. Однак, за словами Євгена Гринкевича, який є одеським істориком і краєзнавцем, в колишні часи все було зовсім навпаки, – це місце було кінцем вулиці.
Дерибасівська колись не мала статусу “головна вулиця Одеси”, але її довжина ніколи не змінювалася, а ось назва в кожну нову епоху стабільно змінювалася. Але в листопаді 1941-го її остаточно назвали так, як вона і називається по сей день, – Дерибасівська.
Далеко не кожен будинок повернутий до вулиці фасадом. Так, наприклад, будинок під номером два, виходить на вулицю своєї бічною частиною.
Майже кожна збережена тут споруда була перебудована, що призвело до сучасного вигляду цього місця. Майже на кожному будинку можна побачити табличку, в якій мовиться про те, що це архітектурний пам’ятник.
Єдиний в країні пам’ятник, постаментом якого є цистерна
Цей монумент є приводом для створення багатьох одеських легенд, а зображує він знаменитого Людвіка Заменгофа.
Цей двір був місцем проживання і роботи скульптора Блажкова. У 1957-мому йому замовили виготовити пам’ятник Заменгофа. Зрештою статуя виявилася незатребуваною, і скульптору навіть не заплатили. Робота спочатку прикрашала майстерню скульптора. Потім він перебрався в інше місце, а бюст залишив.
Дворова цистерна накривалася кришкою, яка була нескінченно привертала увагу злодіїв, і одесити боялися за дітей, що вони можуть впасти і опинитися прямо в цистерні. Тому статую стали використовувати в якості гніту для чергової цистерновими кришки. Справжнім пам’ятником його визнали тільки в дев’яностих, а зараз він є офіційним одеським монументом.
Рекламна функція перукарень
За словами Євгена Гринкевича, дана вулиця за часів позаминулого століття славилася тим, що там розташовувалися ресторанні і магазинні заклади, перукарні і фотоательє у великій кількості.
А у перукарнях тоді була особлива функція, – вони були чимось на зразок одеських ЗМІ, особливо, що стосувалося реклами.
Наприклад, приїжджали до Одеси підприємці, у яких був певний товар. Вони заходили постригтися, поголитися в перукарні і дуже щедро розплачувалися. І як би між іншим говорили, що привезли в місто якийсь товар. Цього було достатньо, щоб скоро про таких ділових людей та про їхні товари знав кожен одесит.
Самі рекламні тексти того часу були дуже різними, – довгі і витіюваті, а часом і дуже короткі.
До речі, вітрина частина реклами також була дуже важливою.
Наприклад, у вісімнадцятому номері на Дерибасівській був магазин, де продавали дамські корсети, їх і виставили на вітрину, що приваблювало всю чоловічу половину одеського населення.
Квітковий готель
На місці, де сьогодні розташовується заклад “Steak-house”, під час позаминулого століття, була територія квіткового магазину, а при ньому діяв унікальний заклад у вигляді квіткового готелю.Наприклад, вам потрібно поїхати в Париж, а кімнатні квіти ні на кого ви залишити не бажаєте. Тоді їх легко можна було відвезти в квітковий готель, де вони пробудуть до того, як приїдуть їх господарі. До речі, в цьому ж закладі надавали послуги по здійсненню пересаджування рослин.
