Перлина Чорного моря може похвалитися багатим оздобленням своїх палаців, які раніше служили красивими дачами для багатьох діячів політики і культури. Серед таких будівель: резиденція князя Гагаріна, де нині розташований літературний музей, палац пані Потоцької, що також перетворився на оплот мистецтв, і архітектурний шедевр в особі будинку Абаза, в якому тепер зберігаються дорогоцінні експонати (до слова, докладніше про музеї у цих палацах можна почитати тут). І, звичайно, неможливо не згадати палац Воронцова, який є обов’язковою пам’яткою історії як для жителів, так і для гостей міста. І є ще один цікавий палац, які ми не згадали серед всіх описаних вище…Далі на odessa-future.
Історія Шахського палацу
Будівля була зведена ще в середині XIX століття для польського дворянина Зенона Бржозовского (іноді палац називають Бржозовським на честь його першого власника). Палац розташований зовсім поряд зі знаменитою Воронцовською резиденцією і цілком може позмагатися з нею в питанні розкоші та гармонійності екстер’єру. Однак, важливо зазначити, що порівнювати ці будівлі і оцінювати одне з них вище просто неможливо — у них абсолютно різні стилі, але про тему архітектурної складової Бржозовского палацу ми поговоримо пізніше.
За початковим проектом замислювалося зробити найефектнішою ту сторону будівлі, яка дивиться на море, тому що в ті часи саме ця дорога була головною, і коли мешканці та гості міста піднімалися сходами, вони насамперед помічали спливаючі гострі башточки, а потім і всю красу споруди.
Згодом будівля перейшла у володіння іншого аристократа, також родом з Польщі, графу Юзефу Шенбеку, але чому ж палац знається як «шахський»? Справа у тому, що у пана Шенбека резиденцію орендував перський шахиншах Мохаммед Алі-шах, який переховувався від переслідувань і замахів.
До кінця невідомо, що саме спровокувало шахиншаха приїхати в Одесу на кілька років, але самим логічним припущенням є те, що правитель намагався втекти від повстань народу, який не був задоволений його політикою (тому що Мохаммед Алі-шах не дотримувався конституції, яку країна успадкувала від його покійного батька).
Радянські часи принесли палацу новий функціонал: як і багато інших пам’яток архітектурного мистецтва, його використовували зовсім не за призначенням. Спочатку там розташували будинок творчості, а пізніше будівля використовувалася Морським транспортним банком.
Архітектурний стиль
Від палацу виходять середньовічні британські вібрації, адже основним його стилем є англійська готика.
Будівля була відреставрована у першій половині 2000-х років, але у цілому її історичний екстер’єр збережений, чого не можна сказати про інтер’єр, який безліч разів змінювався через реорганізації за часів СРСР.
З вулиці видно вузькі довгі віконця, загострені та декоративні фортифікаційні вежі, гармонійну однотонність, закритість і перпендикулярність у зверненні до неба — все це додає готичній будівлі схожості з англійськими університетами, які у свою чергу місцями нагадують масивні храми.
