В Одесі, відомої своїми художниками, архітекторами, скульпторами, завжди знаходиться місце для творчості, яка часом не вписується у звичну номенклатуру мистецтв, пише odessa-future.com.ua.
Дерев’яні статуї центру міста
Приходить на згадку, як у 70-80-х роках минулого століття на Соборній площі, приблизно в тому місці, де сьогодні продають картини, була незвичайна алея. Уздовж неї розміщувалися скульптурні композиції, вирізані з дерева. Ті, хто проходив повз, могли розглянути ростові фігури Баби-Яги, Лісовика та інших казкових персонажів. Ходили чутки, що автором цих робіт був юрист, який працював суддею в Суді Центрального району, розташованого неподалік.
Згодом Соборна площа реконструювалася, в хорошому і поганому сенсах, привівши до зникнення дерев’яних персонажів, що радували око перехожих.
На початку вже 2000-х років на Дерибасівській, через дорогу від “Пасажу”, гостей вулиці вітали вирізані з дерева сім гномів зі знаменитої казки. Вони були дуже схожі на живих істот, настільки тонка була робота невідомого майстра. Перехожі охоче робили фотосесії з маленькими чоловічками. Тоді ще не було методики “Селфі”, і люди просили один одного зробити фото.
Як і їхні товариші по нещастю з Соборки, гноми з Дерибасівській безслідно зникли.
Скульптури, створені з будматеріалів
І знову про скульптури, але вже з … будматеріалів. Пенсіонерка Ольга Клименко, яка живе в Рені, створює свої скульптури і прикрашає ними громадський двір. Її творчості належать фігури чорних і білих лебедів, Ангела, Чорного ченця, Ангелочка, який заснув в парасольці. А створює це майстриня з будівельних відходів.
Почалося все з того, що одного разу навесні жінка помітила, як зграя лебедів пролітає над її будинком, і нею опанувало бажання створити скульптуру цих птахів. Однак раніше нічого подібного вона не робила, але вірила у свій успіх. Починання мешканки Рені підтримав чоловік, який привіз необхідні для творчості матеріали. Першими були фігури тих самих лебедів, що колись пролітали над житлом Ольги.
Після лебедів з’явилися інші твори незвичайного мистецтва. З тих пір майстриня творить не тільки для себе, але і присвячує свою працю людям, які живуть поруч. А двір, в якому вона живе, стає поступово своєрідним музеєм під відкритим небом.
Для виготовлення скульптур вона використовує труби, арматуру, багато цементу, натуральні тканини.
Треба думати, що сусідам Ольги Клименко її творчість не заважає, оскільки ніколи не було чутно, щоб хтось скаржився або виявляв невдоволення тим, що відбувається у дворі. Навпаки, деякі громадяни навіть допомагають їй, як, наприклад, управдом, який періодично постачає майстриню матеріалами. Адже самій їй неможливо придбати те, що потім стане лебедями і іншими персонажами.
Ольга Новак – творець панно з мозаїки
Наступна майстриня, також Ольга – художник-мозаїст, тобто той фахівець, полотна якого створюються зі шматочків кольорового скла, мармуру, фарфору та інших матеріалів. Такі полотна називаються панно. Такі панно виходять з-під пальців Ольги Новак, одеситки, дизайнера-декоратора інтер’єрів.
Мозаїкою майстриня зайнялася у 2010 році. І з того моменту постійно працює в цьому мистецтві. Крім панно вона створює за допомогою техніки мозаїки столики, підноси, рами для дзеркал, багато інших аксесуарів, які роблять наше життя красивішим і оригінальне.
Серед мозаїчних робіт художниці є копії шедеврів світового мистецтва, натюрморти, пейзажі, венеціанські мотиви, птахи і тварини.
Фахівці особливо відзначають ряд робіт Ольги, в першу чергу – копію картини Вінсента Ван Гога «Іриси». Дивують деякі подробиці її створення. На копію відомої картини витрачено 12 кілограмів фрагментів кольорового скла. При цьому розфарбувати скельце на свій розсуд не можна, потрібно підшукати таке, яке вже забарвлене необхідним чином. Безліч відтінків одних і тих же кольорів змушує витрачати багато часу, щоб підібрати потрібний тон.
Для створення своїх панно майстриня замовляє у вітражистів фрагменти скла, а в будівельних магазинах купує квадратну скляну плитку.
Іван Тютюнник і його міста
Будівельним майданчиком художника Івана Тютюнника ось уже майже 20 років є робочий стіл. На ньому можуть розташовуватися мініатюри окремих пам’яток культури та архітектури, як, наприклад, готель “Велика московська”, і цілі комплекси будівель, наприклад, Грецька площа. Тут можуть розміщуватися пліч-о-пліч будинки, дитячі майданчики та зелені зони, розташовані часом далеко один від одного.
Одесит Іван Тютюнник конструює архітектурні мініатюри – своєрідні будинки, райони і квартали, зменшені в десятки разів. Його робочим матеріалом служить пластик. Дуже часто Іван створює моделі житлових будинків, площ, пам’ятників і зелених зон для візуалізація майбутнього проекту.
До послуг художника-проєктувальника вдаються багато будівельних компаній Одеси. Від замовника надходять креслення і докладний план об’єкта. Потім в процес вступає сам творець. Він відбирає необхідні для створення макета матеріали, за допомогою лазерного різання створює окремі деталі, а потім з’являються елементи ліпнини з з 3D-принтера. Після всіх цих процесів починається збірка мініатюр. На словах весь процес вписує в кілька рядків, однак, на ділі, це багато годин копіткої роботи, що виливаються в дні і тижні. Так, щоб створити макет однієї будівлі, йому потрібен один тиждень, масштабний проєкт займає більше місяця.
«Буває до 15 тисяч маленьких деталей на великому макеті. Кожну детальку треба пропустити через голову, подумати, як її зробити, відправити на верстат, склеїти і приклеїти на сам будинок. Це основна складність. Друга складність – вигадати конструкцію, щоб цей будинок зібрався рівно, красиво. Щоб на цей будинок можна було дивитися і не виникало питань, що це якась мініатюра. Щоб було відчуття присутності», – зізнається майстер.
Мозаїчна галерея на вулиці Романа Кармена
Недалеко від центру міста, на будівлі офісу Одеської регіональної організації НСЖУ знайшла собі місце ціла галерея мозаїчних панно, що відбивають історію України від найдавніших часів до наших днів.
Дивлячись на панно, сусіди та перехожі можуть запросто згадати фрагменти того, що вивчали в школах і університетах, можливо, повернутися в дитинство, коли на уроках літератури вивчали творчість Миколи Гоголя, історії – теми, пов’язані з Київською Руссю.
Скульптура з матеріалів, які, здавалося б, годяться тільки для звалища; ростові фігури з дерева і каменю, мозаїка … Все це сторони одного багатогранника, який знову говорить про те, що Одеса і її регіон славиться своїми талантами.
