Одеські дворики-це окрема пам’ятка нашого міста. Затишні, доброзичливі, дружні, багатонаціональні, галасливі і такі рідні, -все ці прикметники прекрасно передають атмосферу справжнього одеського двору, пише “odessa-future.com.ua“.
На жаль, коли в кінці 80-х-на початку 90-х років з Одеси стали масово виїжджати корінні одесити, жителі цих самих одеських дворів і носії їх кращих традицій і звичаїв, одеські двори помітно спорожніли і разом з цим наше місто стало втрачати дух і настрій справжнього одеського двору.
Звичайно, не всі одесити переїхали з рідної Одеси, є ті, хто залишився і навіть продовжує жити в типовому одеському дворі. Але більшість, яка зараз живе в наших культових дворах, на жаль, не знає, як взагалі “правильно жити” в одеському дворі, тому ці люди і не можуть відтворити всю красу справжнього одеського життя.
А причина в тому, що стиль одеського життя, як, втім, і вміння говорити одеською мовою, можна успадкувати лише “з молоком матері”, а переважна більшість людей, що населяють сьогодні одеські двори, не є корінними одеситами, і тому їм це мистецтво дається нелегко.
Не все так сумно
Говорячи про тих одеситів, які продовжують жити в Одесі і добре знають “правила” життя в одеському дворі, просто необхідно розповісти про двір на вулиці Середня, 47 і його жителів.
Журналісти “odessa-future.com.ua” поспілкувалися з одеситами, які проживають у дворі за даною адресою. Вони погодилися з нами щодо того, що не кожен вміє жити в одеському дворі і знає, що це таке.
“Звичайно, зараз, на жаль, справжній одеський двір-це велика рідкість. Адже головним “атрибутом” такого двору є, власне, люди, які, не дивлячись на абсолютно різні віросповідання, походження, погляди на життя і мови, якими вони говорять, вміють ладнати один з одним і дружити “, – кажуть одесити.
І не дарма ці люди з такою любов’ю і трепетом говорять про одеські двори, адже в 2016-тому році вони організували ОСББ «Середня 47», а вже в 2019-тому виграли в конкурсі Школи культури сусідства. Їх проект носить горду назву: “Рибальський двір”.
Голова ОСББ “Середня 47”, Надія Кулаковська, розповідає про те, як все починалося.
“Ініціатива облагородити двір виходила від самих мешканців. Спочатку ми закрили двір від сторонніх, а потім почали приводити його до ладу: зробили пороги, сходи, і навіть посадили сосну, щоб не купувати щороку на зимові свята”, – говорить жінка.
Весь секрет у дружелюбності
“Нам пощастило, що всі ми дуже дружні, як у справжньому одеському дворі”, – зізнаються одесити.
Тому, коли вони зрозуміли, що в них все гарно виходить, то вирішили перейти до більш складного завдання і встановити у своєму дворі… справжні скульптури!
І першою скульптурою, яку одесити захотіли бачити в своєму дворі стала легендарна рибалка Соня.
У її створенні брали участь всі. Хтось знайшов манекен, хтось – капелюх, хтось – цемент.
“У нас у дворі живе декоратор-флорист, Олена Лихварь, яка і запропонувала нам ідею реалізації робіт по встановленню нашої Соні”, – розповідають жителі двору.
Сусідка-декоратор запропонувала зробити каркас з манекену, обмотати його тканиною і зверху зафіксувати все цементом, а потім пофарбувати. Робота над Сонею зайняла близько двох тижнів, цемент наносили поступово шарами.
“Особливо важко було зробити зв’язку бичків, бо розчин не хотів прилипати, нам навіть довелося використовувати марлю”, – говорить Надія, голова ОСББ за адресою: Середня, 47.
Завдяки спільним зусиллям жителів двору, заповітну скульптуру рибалки Соні таки вдалося завершити, і їх двір міг уже сміливо брати участь у фестивалі дворів, що проходив влітку 2019-того року.
До фестивалю одесити також вирішили прикрасити рибальським муралем стіну будинку і зшити найбільшу в Одесі “тільняшку”, яка також прикрасила їх чудовий двір.
Ну, а яка ж рибалка Соня без Кості-моряка!
Тому жителі двору активно почали роботи зі створення скульптури Кості-моряка, яка була закінчена якраз до Дня міста в 2020-тому році.
Прекрасна традиція
Жителі цього унікального двору зізналися, що кожноі зими перед католицьким Різдвом вони дружно прикрашають новорічними іграшками сосну в центрі двору, а по всьому двору розвішують гірлянди.
“А в цьому році ще й різдвяну зірку з вішалок спорудили”, – показують одесити.
“У тому ж дусі і дітей виховуємо”
Уміння дружно і по-одеськи жити одесити намагаються передати і своїм дітям.
Тому долучають маленьких сусідів до спільних робіт щодо поліпшення двору.
Так, наприклад, зараз одесити активно збирають старі м’які іграшки.
“У нас в планах до літа з них зробити дитяче містечко. Ми також покриємо їх цементом, а ось прикрашати вже будемо не ми, а наші діти”, – кажуть одесити.
Нова пам’ятка
З недавніх пір цей дружний двір навіть стали відвідувати екскурсії, чому його жителі дуже раді і спеціально для цього завели навіть книгу відгуків, а також коробочку для пожертвувань на розвиток двору.
Ось так, на прикладі цього двору, можна побачити, що, напевно, вміння жити дружно і перетворювати двір на одну велику родину знайоме тільки одеситам, які із задоволенням діляться цим навиком з усіма бажаючими. Не вірите? Тоді приїжджайте до нас, і самі переконаєтеся, що ми не обманюємо.
