П’ятниця, 22 Жовтня, 2021

Про походження назв одеських вулиць

Назва тієї чи іншоі одеської вулиці, як правило пов’язана з цікавою історією. Найчастіше одеське населення не замислюється щодо питання походження вулиць, пише odessa-future.com.ua.

У нашому матеріалі, з посиланням на myod.info, ми хочемо виправити цю ситуацію, і розповісти вам, чому та чи інша одеська вулиця названа саме таким чином. 

Про Каретний провулок

Цей провулок був названий таким чином, тому що в цьому місці жили майстри на самому початку заснування нашого міста. Серед таких майстрів можна виділити Івана Хрістиновича Плейса, який володів майстернею в цьому місці. 

Проживання майстрів тут тривало аж до дев’ятнадцятого століття. У 1930-тому територія Каретного провулка обзавелася Інститутом інженерів-зв’язківців. На сьогоднішній день, – це Одеська Національна Академія зв’язку, назва якої присвячено Попову. 

У 1959-1995-тих і сам провулок носив його ім’я. 

Про вулицю Канатну

У 1817-тому вулицю, місцем розташування якої є історичний центр нашого міста, початком якої є порт, а кінцем – Гагарінський проспект, – назвали Канатною. 

Справа в тому, що в цей час вулиця мала два канатних заводи – власником першого був Новіков, а другого – Мєшков. 

У 1909-тому Канатній судилося бути перейменованою на честь такої події, як Полтавська перемога в Полтавському бою. 

У 1920-тому назву вулиці присвятили Свєрдлову. 

У 1994-тому вулиця знову стала називатися своєю історичною назвою – Канатна. 

У число вуличних пам’яток входять приміщення Сабанських казарм та Дошка живописцю Жуку.

Про вулиці Карантинну 

Її місцем розташування є історичний центр Одеси, і початком її є Троїцька вулиця, а кінець – вулиця Жуковського. 

Вона виникла в 1828-мому. 

Названа вона була, звичайно, не на честь чумної епідемії, яка мала місце в цей час в нашому місті. 

У парку імені Т.Г. Шевченко було місце розташування Карантинної фортеці, в честь якої і назвали вулицю, балку і узвіз. 

На балкових схилах було поселення поляків. Вони займалися будівництвом будинків і хлібних магазинів. 

У 1881-ому назву вулиці присвятили одеському градоначальнику Володимиру Левашову. Таким чином, вона стала Левашовською. 

У 1927-мому її назву присвятили Дмитру Лизогубу, в 1987-мому – одеському письменникові Юрію Олеші. І тільки в 1994-тому вона знову стала називатися своєю історичною назвою. 

Про вулицю Бугаівську

Вона була названа так тому, що тут йшла торгівля худобою, яка здійснювалася місцевими жителями. 

Тут продавали биків (бугаїв). Бики запрягалися в вози, щоб розвозити одеситам прісну воду. Вулиці Бугаівській судилося стати знаковою. Їй присвятили назву району, який починається на центральному автовокзалі та закінчується в Савицькому парку. 

Про дачу Ковалевського 

Назву цієї вулиці присвятили таганрозькому купцеві Тимофію Ковалевському. Він будував перший в нашому місті водопровід, проте йому так і не вдалося завершити це будівництво у зв’язку з тим, що не вистачило коштів. 

Будівництво водонапірної вежі почалося в 1845-тому, а ініціаторами цього були купці Віттенберг і Пішон. Потім їх компанія була доповнена Ковалевським.Добудовування водопроводу закінчувалося вже без нього, однак його проект все ж таки був реалізований. 

Про вулицю М’ясоїдівську 

Назву цієї вулиці, звичайно, не присвячено м’ясного корпусу, як думає більшість. 

Її назваюу присвячено поміщику Дементію Мясоідову. Він був власником квасного заводу і пивного заводу. А на території цієї вулиці розташовувався його будинок. 

Виникнення вулиці відбулося в 1841-ому. У 1866-тому вона була “Єврейською лікарняною”. У 1870-тому вона стала Госпітальним провулком. 

А потім вона стала М’ясоїдівською. У 1928-мому її назву присвятили письменникові Шолом-Алейхему. А в 1944-тому вона стала називатися своєю колишньою назвою, – М’ясоїдівською. 

Про вулицю Базарну

Назву цієї вулиці присвятили базару, місцем розташування якого було перетин таких вулиць, як Андріївська і Базарна. 

У двадцятому столітті базар, де зараз розташування дитячого майданчика і прогулянкової алеї, був саме гучне місце в нашому місті. 

Там було місцезнаходження трактирів, лавок, якими володіли кравці , склярі і шевці. 

Виникнення вулиці відбулося в 1827-мому. З 1923-го її назву присвятили Раковському, з 1928-го вона перетворилася на Кооперативну. У 1934-тому її назву присвятили Кірову. А повернення історичноі назви відбулося тільки в 1995-тому. 

Про вулицю Балківську 

Її місцем розташування, по-суті, є Водяна балка, а точніше- її дно. На Водяний балці було місце проживання козаків до того, як відбулося офіційне заснування нашого міста. 

За допомогою Водяноі балки довгий період Одеса отримувала воду. Біля такого району, як Пересип було її впадання в море. 

Вулиці Балковській судилося стати старшою за наше місто, і представляти собою найдовшу вулицю старого міста. 

На території цієї вулиці можна побачити старі будинки, які описувалися Бабелем в його знаменитій збірці “Одеські розповіді”. 

Про Пішонівську вулицю

Її назву присвятили французькому інженеру Пішону. У 1797-мому він був власником пудровоі фабрики в нашому місті. 

Цей район знаменитий хуліганськими розбірками, які виникали між жителями цієї місцевості. 

Про Велику і Малу Арнаутську 

У 1791-ому Дерибас наказав почати будівництво будинків, де оселилися б греки, арнаути і православні албанці. Таким чином почалося формування Арнаутськоі слободи. Заняттям арнаутів були ремесла і комерція. Сьогоднішня Велика Арнаутська була місцем розташування будинків, де жили високі арнаути. А низьким піхотинцям з кавалеристами доводилося жити там, де знаходиться Мала Арнаутська. 

У 1920-тих Велику Арнаутську перейменували, і назву присвятили Гершу Леккерту, а пізніше – Валерію Чкалову. А Малу Арнаутську перейменували і присвячували її назву Воровському, Малиновському та Суворову.

Фото : myod.info

Latest Posts