Одеські вулиці є дуже різноманітними і цікавими. Кожній з них властива своя окрема риса, яка виділяє ту чи іншу вулицю серед всіх інших. Звичайно, у всьому цьому процесі, так званої “вуличної ідентифікації”, дуже важливу роль відіграють ті пам’ятки або просто культові об’єкти, які розташовані на тій чи іншій вулиці. Саме завдяки ним вулиця набуває популярності не тільки серед самих одеситів, але й серед приїжджого та туристичного контингенту. 

Однак, є такі вулиці, які, здається, самі по собі являють собою окрему пам’ятку. Найбільш знаменитим прикладом такої вулиці є, звичайно ж, наша легендарна Дерибасівська. Здається, вона живе своїм окремим життям, і її знають практично на всій Земній кулі. 

Але наше місто славиться не тільки простими вулицями, – в Одесі є чимало гарних, добротних проспектів, які мають цікаву і старовинну історію. У цих місцях, здається, можна побачити всю сутність і характер справжнього одеського життя. Там гуляють мами з дітьми, там обговорюються свіжі одеські новини, там відбуваються випадкові і невипадкові зустрічі, там одночасно поспішають і привільно прогулюються … Одним словом, там ви побачите справжню Одесу. 

Ось про один з таких проспектів ми і хочемо вам розповісти. 

У наш час про Олександрівський проспект, здається, знають всі. І то не дивно, адже це центральна вулиця (одна з) нашого міста. 

Цей проспект є “будинком” для знакових одеських місць, де люблять збиратися місцеві, щоб зустрітися і обговорити останні новини. 

Тут приємно і затишно, незалежно від того, яка пора року за вікном.

Наш матеріал, з посиланням на lotsia, ми присвячуємо улюбленому одеському проспекту, його людям і традиціям. 

Виникнення на карті 

У 1794- тому відбулося офіційне затвердження плану нашого міста. Дивлячись на цей документ, можна чітко побачити вісь, яка починається в портовій зоні і тягнеться аж до самого одеського кордону. 

А за допомогою Великого проспекту, який з’явився на карті в 1809-тому, відбулося з’єднання трьох площ: Грецької, Старобазарноі і Привозноі. 

У 1820-тому він був перейменований, в результаті чого він став Олександрівським, проте суть від цього абсолютно не змінилася. 

Взагалі-то, його планували, фактично, як головну вулицю нашого міста. Для Південної Пальміри, серцем якої є порт, найважливіше і головне призначення було представлено торгівлею. А територія Олександрівського проспекту прекрасно підходила для цих цілей. 

Секрети одеської торгівлі 

Крім трьох ринків на територіях трьох площ тут активно велася магазинна торгівля. 

Це добре описувалося Г. Москвичем в виданні, представленому “Практичним путівником Південної Пальміри”. Так, він писав, що торговельна діяльність на території Олександрівського проспекту, прийшла до вироблення для себе особливих прийомів і форм, тому всім читачам, які потрапили в той чи інший магазин, рекомендується жваво торгуватися, тому що вартість товарів тут немилосердна, а поступку продавці роблять практично наполовину. 

Відомий одеський ринок 

Ось і в наші дні практично у всіх одеситів район Олександрівського проспекту викликає асоціації зі знаменитим ринком “Книжка”.Приїжджий контингент не розуміє, чому, якщо в рядок пошуковика ввести фразу “Одеса Книжка”, результат, який з’явиться першим, буде звучати приблизно так: “курс Книжка Одеса”. 

І з якої причини одесити практично в перший раз відмовилися від бажаної зеленої зони, заради того, щоб там з’явився книжковий базар. 

Справа в тому, що цей знаменитий одеський книжковий базар є окремо існуючим світом. Це те саме старе місто, якому притаманні свої підвалини. Це те місце, де всі однозначно свої. 

Улюблене місце одеситів 

Ще одним знаковим місцем, яким відомий наш Олександрівський проспект, є не такий вже помітний, як може спочатку здатися, заклад. Він не є молодіжним, столи там не прикрашає брендований посуд, рекламний слоган там теж відсутній, а крутони там замінені лавашем. Однак, щоб покуштувати смачного шашлику довгий період часу багато одеситів ходили саме сюди, де їх радо зустрічав знаменитий Джамбул. 

У 2015-тому заклад зносили, що стало причиною скандалу. 

В наші дні на тому ж місці також розташовується кафе, обстановка якого чимось схожа з тією, колишньою. Шашлик там теж цілком смачний. Однак, тільки завсідникам відомо, що ж саме там зараз. 

Питання дорожнього покриття 

Друга половина дев’ятнадцятого століття ознаменувалася для Олександрівського проспекту тим, що всю його територію покривала бруківка. Однак в період Радянського Союзу проспект був перейменований, – назву присвятили Сталіну, а бруківка була замінена асфальтом. 

Газети писали про те, що виклали приблизно одинадцять тисяч асфальтових квадратних метрів. 

Потім проспект ще раз був перейменований, після чого він став проспектом Миру, проте відносно дорожнього покриття вирішили нічого не змінювати. 

Про гучну і спокійну сторони

Проїжджа частина по одну, і по іншу сторону від проспектного центру наділена одностороннім рухом. Там нерідко можна спостерігати автомобільні затори. Однак ця проблема входить до числа загальноміських – як виявилося, проблему з парковками вирішити дуже непросто. 

Зате скверик між такими вулицями, як Успенська і Троїцька, відрізняється спокоєм. І у вас точно створиться враження, що весь світ зачекає, якщо ви тут зручно влаштуєтесь на одній з лавок і хоч трохи прослідкуйте за усім розмаїттям навколишнього світу. 

Ось такий він, наш знаменитий і улюблений Олександрівський проспект. За всю історію свого існування він побачив чимало, був не один раз перейменований, і навіть змінив не одне дорожнє покриття. Та й взагалі, виходячи з усього вищенаписаного, це місце претерпіло доволі багато змін та нововведень. Однак те, що тут ніколи не змінювалося, і дасть Бог, не зміниться, – це та сама Одеса, яка, всупереч ходу часу та зміні поколінь, продовжує тут жити і існувати у всьому своєму різноманітті і мозаїці справжньоі одеськоі атмосфери.

Фото : lotsia