П’ятниця, 22 Жовтня, 2021

Про Кодиму і Малу Слобідку – старовинні місця нашої області

Кодимським місцем розташування є Одеська область, а точніше її північна частина, в долинній місцевості, де тече річка Південний Буг.  Далі на odessa-future.

На думку істориків, ця назва пов’язана з фіно-угорськими кочовими племенами, або з половцями. 

Детальніше про це, і ще одне старовинне місце ми, з посиланням на odessa-life.od.ua, розповімо в нашому матеріалі. 

Про перші поселення 

Дата перших поселень на території, сучасного кодимського розташування – неймовірно давня, адже це приблизно від 33-рьох до 10 -ти тисяч років тому. 

Крім цього, на цих місцях дещо залишила і Черняхівська культура. 

Не так давно польськими і одеськими вченими в османських літописах було виявлено щось на зразок першої згадки про однойменну річку, яке датоване 1452-гим. 

Власники 

У восьмому-дванадцятому століттях власником сучасних кодимських територій була Київська Русь, а пізніше вона перейшла у власність Литви, Польщі та Туреччини. У сімнадцятому столітті ця місцевість стала невеликим хутором, яким володіли поляки. 

У 1754-тому князем Йосипом Любомирським було вирішено почати тут будівництво поселення. 

Вдале розташування і стрімкий розвиток 

У цієі території було дуже вдале розташування. 

Населення тут весь час збільшувалося, – територія приваблювала купців і ремісників , торговців і дворян. 

З давніх часів тут займалися вирощуванням фруктових садів, про які знали навіть в інших регіонах. 

А завдяки ароматному меду, який давали місцеві пасіки, селище стали називати “медовим хутором”.

У 1850-тому відбулося будівництво колимського костелу, який на даний момент є православним храмом, а в 1879-тому сталося створення залізниці. 

У 1920-тих почався підйом колимського економічного стану внаслідок НЕПу. 

У 1979-тому цьому поселенню присвоїли міський статус. 

Про Малу Слобідку

Приблизно триста років тому жителями даних територій були переважно талановиті ткачі. 

Свої ткацькі верстати були практично в кожній оселі. Тут займалися виробництвом килимів, тканин, полотен і рушників. 

Багатьом старовинним виробам вдалося зберегтися до наших днів, а використання сучасних домашніх тканинах виробів, в основному, для весільних обрядів. 

У 1787-мому село обзавелося першою дерев’яною церквою, а через 100 років і кам’яним храмом. 

Заселення території 

Колись в цій місцевості були зарості густих дубових лісів, які були заселені сербськими вихідцями. 

Вони займалися будівництвом дерев’яних будинків , і ними ж була названа дана територія. Пізніше сюди стали відбуватися наїзди втікачів північних українських регіонів, які шукали тут притулку від гніту феодалів. 

Під час розкопок, які проводилися в цих місцях в минулому столітті, на цих територіях виявили залишки, які належали стародавнім поселенням у вигляді статуеток , крем’яних знарядь, прясел, голок, бронзових наконечників для стріл і т.ін.

Latest Posts