Середа, 27 Жовтня, 2021

Одеські традиції есперанто

15 квітня 2017 року, у день 100-річчя від дня смерті творця Людвіга Заменгофа, творця штучної міжнародної мови есперанто, у дворі № 3 на Дерибасівській зібралися одесити, які прийшли вшанувати пам’ять. Справа в тому, що там встановлено єдиний в Україні бюст на честь «батька» цієї мови. Далі на odessa-future.

Людвіг Заменгоф: лікар-окуліст чи лінгвіст?

Людвіг Заменгоф народився у 1859 році у ​​Білостоці (Російська імперія) в сім’ї викладача реального училища. Навчаючись в гімназії, він дуже переживав з приводу напруженості міжетнічних відносин в місті. Вважаючи, що головна причина взаємної ненависті людей різних національностей лежить у відсутності одного загального для всіх мови, який міг би нейтралізувати протиріччя.

Ці думки підштовхнули Заменгофа, майбутнього лікаря-окуліста за фахом, до створення проекту «Lingwe uniwersala», закінченого у грудні 1878 року. Брак коштів не дозволив гімназистові опублікувати працю. Вже працюючи лікарем, він продовжував удосконалювати проект міжнародної мови, збирав кошти для видання книги і, нарешті, за фінансової допомоги Олександра Зільберніка, свого майбутнього тестя, в 1887 році він видав брошуру «Д-ръ Эсперанто. Международный языкъ. Предисловіе и полный учебникъ». У житті руху есперанто цю подію почали вважати днем ​​винаходу есперанто, а після публікації російською мовою книга побачила світ німецькою, польською, французькою мовами.

Есперанто в Одесі: як все починалося

У 1889 році Людвіг Заменгоф випустив брошуру “Adresaro” – «Список лиц, выучивших язык Эсперанто», що містить адреси першої тисячі есперантистів світу, з яких 51 людина жила в Одесі. Вище були тільки великі міста Російської імперії Петербург і Варшава, позаду залишилися Київ і Москва; а, за неофіційними даними, Одеса стала першим містом, в якому було відкрито товариство шанувальників есперанто.

Перші архівні відомості, що стосуються офіційно зареєстрованого спільноти есперантистів в Одесі, відносяться до 1894 року, коли його секретарем був Володимир Олександрович Гернет, згодом – директор Інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова.

Одеса стала містом, де у великій кількості видавалися різні книги, присвячені есперанто, наприклад, Самовчитель міжнародної мови есперанто і додаток до нього під редакцією М. А. Соловйова (1919 рік, 83 сторінки).

Есперанто – не тільки для філологів

Після Жовтневої революції есперанто продовжував завойовувати симпатії одеситів, часто далеких від філології. Відомим есперантистом того часу був Олексій Ілліч Вершинін, який керував любителями і прихильниками цієї мови не тільки в Одесі, а у всій країні до війни.

Під час війни з фашистами Вершинін воював на Чорному морі, а після війни викладав в морехідне училище, приймаючи паралельно участь у відновленні есперанто-руху в Одесі. Соратником А. Вершиніна був Сергій Григорович Рубльов, який має до лінгвістики вельми віддалене відношення. Працював він інженером-хіміком, довгий час керував центральної лабораторії лакофарбовий завод, був автор багатьох наукових статей і винаходів, за що в 1974 році був удостоєний звання «Заслужений винахідник УРСР».

Мовою есперанто Сергій Григорович захопився в молодості і навіть зміг стати одним з керівників ряду організацій есперантистів і зайнятися перекладацькою діяльністю. Йому належать есперанто версії А. Пушкіна, М. Гоголя, В. Маяковського, байок І. Крилова. Тільки останні були опубліковані.

Рубльову належить авторство підручника «Гурток есперанто», який багато разів перевидавався російською мовою, а потім вийшов у світ українською, болгарською, французькою та німецькою мовами.

Одеса шанує Заменгофа і його есперанто

Ще одним есперантистом був Микола Блажков. Беручи участь у війні з фашистами, він потрапив у полон, пройшов концтабір, Гулаг. Повернувшись до рідного міста, в 1957 році він теж приєднався до руху любителів есперанто. Коли в Одесі готувалися приймати есперантистів з дружньої Болгарії, одесити вирішили їх здивувати і замовили Блажкову бюст Людвіга Лазаря Заменгофа. Так, в Одесі, у дворі вулиці Дерибасівській, 3 з’явився цей скульптурний об’єкт.

Підійшовши до сучасності, відзначимо, що в Одесі, яка складно розлучається із традиціями, сьогодні пам’ятають про Людвіга Заменгоф, доктора есперанто і його внесок у справу зближення народів. Підтвердженням тому – акція, що пройшла в Одесі в 2017 році, про що йшлося на початку цього матеріалу. У суспільства есперантистів Одеси є свій чотиримовний сайт; працюють тематичні групи в соціальних мережах. Отже, у жителів міста є можливість долучитися до руху есперантізма, потрібно для цього знайти час і мати бажання.

Latest Posts