П’ятниця, 29 Березня, 2024

Ми можемо це втратити: історичні будівлі Одеси, яким потрібен капремонт

Одеса знаменита своїм архітектурним розмаїттям й еклектичною естетикою: у стінах її старих будівель багаторічна пам’ять про великих людей, талановитих архітекторів, діячів мистецтва, торгівлі, науки й іншого. В цілому культурну спадщину Одеси можна визначити як дивовижно багату, однак, ця історична пам’ять вислизає крізь наші пальці навіть не як пісок, а як прах минулої величі, адже історичні пам’ятники погано зберігаються і не отримують належного догляду. В результаті ми маємо п’ятдесятивідсоткову розруху, оголені ділянки ракушняка на стінах, вибиті або потріскані віконця, поцятковані тріщинами сходи у парадних, неакуратні двори, гори сміття та інші «принади» з «красотами» старості та недоглянутості. Далі на odessa-future.

Природно, люди, які проживають у цих будинках нині, не мають таких коштів, щоб навіть колективно відновити те, що руйнувалося нещадним часом і людською байдужістю багато років. В результаті мешканцям і мешканкам доводиться жити або в украй недоглянутих, або навіть у небезпечних будівлях. Що з цим робити — зрозуміло, але воно не робиться.

Отже, зараз ми подивимося на деякі будівлі, які колись вражали розкішшю, а зараз знаходяться у незадовільному стані. Навіть якщо через кілька декад вони остаточно зруйнуються (не дай Бог), хоч якась пам’ять про них залишиться…

Прибутковий будинок Е. С. Вернетта, також відомий як будинок В. С. Бєляєвої

Твір модерного мистецтва початку двадцятого століття за проектом А. Б. Мінкуса і М. І. Лінецького, цей будинок вважався одним з найбільш комфортабельних… поки не завалився, убитий часом і байдужістю до свого стану.

Достеменно невідомо, на чиє замовлення був розроблений цей проект, тому що одні документи вказують на домовласника і мармурового художника Ернста Вернетті, в інший же документації зазначено, що ця нерухомість з’явилася завдяки багатій дамі Варварі Бєляєвій. У всій цій плутанині у будь-якому випадку вимальовується значний факт: будівля є (була…) визначним пам’ятником архітектурного мистецтва, і суворе мінімалістичне оздоблення повинно було бути відновлено та збережено.

Особняк Мойши Кройчика

Будівля, яка ще не зрівнялася з землею, тримається просто на доброму слові. Побудована у 1909 році за проектом Шелковського, те, що належало пану Кройчику, ця будівля нині приваблює любителів естетики забутого та міських дослідників-аматорів, а не міську владу.

Як з зовнішньої сторони, так і всередині двору будівля виглядає просто нещасно, і швидше за все вона просто приречена на болісну довгу смерть від руйнування, тому що в кінці 2010-х років втратила звання пам’ятки архітектури — у ті часи в Одесі активізувалося будівництво і, що важливіше, забудови, тож не дивно.

Уже прогнила і застаріла, обмальована аматорськими графіті без натяку на естетичну насолоду або художню цінність, будівля виставлена на продаж, але, очевидно, нею ніхто не цікавиться. Ще трохи — і вона остаточно втратить свій вигляд і структуру, обвалиться, і на місці твору архітектурного мистецтва залишиться тільки гора сміття. Можливо, тільки тоді цим об’єктом хтось зацікавиться, щоб остаточно знести крихту історії і побудувати на її місці маленький торговий центр або ще щось.

Прибутковий будинок Олова та Дуріяна

Проектуванням цієї будівлі займалися авторитетні одеські архітектори Л. Л. Влодек та А. Б. Мінкус (нагадаємо, що Мінкус також працював над першим пам’ятником архітектури з цього списку), і вона виконана у стилі історизму, що був характерний для дореволюційних часів. Точна дата появи об’єкта невідома, але це було ще до початку XX століття.

Будинок може здатися непримітним і загубитися на фоні інших будівель, але все ж це робота знаменитих зодчих Перлини Чорного моря, і він має велике історичне значення і є пам’ятником історії. Правда, пам’ятником у вкрай занедбаному стані.

Якщо вид з вулиці ще терпимий (і то, здалеку видно хисткість автентичних балконів і деяких деталей), то у дворі — розбите бетонне покриття, поцятковане тріщинами облицювання будинку, іржаві поштові скриньки, розбиті вікна і одноповерховий шматок незрозуміло чого, який відволожився і згнив. Природно, будівля знаходиться в аварійному стані і проживання там просто небезпечне для життя. Естетична цінність йде в другу чергу, тому що ніяка естетика не коштуватиме дорожче життя і здоров’я людей і тварин, але теж неприємно.

Усередині парадної теж катастрофа. По-перше, старі облізлі сходи; по-друге, знову графіті; по-третє, старі запилені перила, а нарівні з усім цим набрякла фарба, яка обвалилася. Таким чином, безсумнівно, ця будівля повинна бути у списку на терміновий капітальний ремонт.

Прибутковий будинок В. М. Сігала

Розкішний будинок у самому центрі Одеси, всього в декількох хвилинах ходьби від Соборної Площі та Дерибасівської — і теж дуже старий і недоглянутий. Він ще старше попередніх з цього списку: реалізація проекту пана Клейна сталася орієнтовно у 80-му році XIX століття. Цьому твору архітектурного мистецтва притаманні історизм з дотиками неоготики і романського стилю, але в цілому ця будівля вважається зразком не такого популярного «цегляного стилю», який характеризується відсутністю штукатурки і цегляним декоруванням.

До будинку прив’язана моторошна легенда: подейкують, що архітекторові (до слова, мешканці будинку навряд чи знають, що це був пан Клейн) настільки сильно не сподобалася реалізація проекту, що він повісився чи у дворі, чи то у парадній будинку. Природно, це всього лише легенда, бо відомо, що пан Клейн займався своєю роботою ще через 20 років після реалізації цього будинку.

Цегляний стиль — це дуже цікаво і взагалі чудово, але він не виправдовує те, що будинок знаходиться в такому недоглянутому стані. З фасаду потроху обламуються шматочки, а внутрішній двір сповнений ям, а ще в ньому є старий сирий підвал. Більш того, у дворі є ще один двір, ще далі: це закрита територія, де колись була комора, яку якось закрили років так на 20 і не доглядали за нею, тож з її відкриттям жителі відкрили для себе ще й розвиток нової біологічної цивілізації в умовах вогкості і бруду.

Літні мешканки цього будинку в силу своїх можливостей прибираються у дворі, проте, природно, у них не вистачить ні сил, ні фінансів для того, щоб зробити капітальний ремонт будівлі в цілому.

Незважаючи на свою застарілість, будівля все ще притягує інтерес туристів, тож у дворі нерідко можна побачити групу інтересантів з інших міст України або з інших країн разом з гідом.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.