Середа, 22 Вересня, 2021

Музика в архітектурі: Будинок Григор’єва

Йоганн Гете говорив, що архітектура – це музика, яка застигла в камені. Цю думку згадуєш, коли дивишся на чудову чотириповерхову будівлю на розі Ланжеронівської і Катерининської – Будинок полковника Григор’єва. Його закономірно вважають одним з найкрасивіших будівель Одеси, пише odessa-future.com.ua. Готичний стиль з мавританськими мотивами; оригінальна вишукана композиція з великими балконами, високими вікнами різноманітної ширини, напівкруглими пілястрами, орнаментом…

Градоначальник

Первісна історія будинку, його перші власники невідомі. В кінці 19 століття він став власністю сім’ї генерала Аполлона Гавриловича Григор’єва, використовувався в якості прибуткового будинку. До речі, не треба плутати цього Григор’єва з відомим поетом, літературним критиком Аполлоном Олександровичем Григор’євим і з не менш відомим отаманом Никифором Олександровичем Григор’євим.

Аполлон Гаврилович був одеським градоначальником в період з жовтня 1905 року по серпень 1907-го. У дуже тривожний час, коли Одесу захльостували терор, погроми, орудували грабіжники, аферисти, йому вдалося в режимі воєнного стану впорядкувати міське життя, успішно протистояти чорносотенцям, криміналітету. Екскурсовод Тетяна Мазур відзначає його характерний вислів: «Для мене немає євреїв, немає вірмен, немає греків! Є погані і хороші люди. З поганими я борюся, хороших поважаю».

У 1912–1913 роках пройшла масштабна реконструкція колишнього варіанта Будинку Григор’єва. Де-факто, це була споруда нового розкішного будинку. Автор архітектурного проекту – одесит Юрій Дмитренко. Цей видатний зодчий багато зробив для атмосфери міста. Найяскравіша його робота – легендарний готель «Лондонська». Всього, за даними журналіста, краєзнавця Фелікса Кам’янецького, він побудував в Одесі більше 40 об’єктів різного призначення.

Від «Фанконі» до «Аерофлоту»

Крім житлових приміщень, на рубежі 19–20 ст. в Будинку Григор’єва працювали магазини, страхове товариство, електротехнічне бюро, кондитерські. Особливу популярність здобуло кафе «Fanconi», яке займало перший поверх. Поступово воно виросло з кондитерської, створеної в 1872 році швейцарцем Яковом Фанконі. Десятиліттями тут любили збиратися маклери, біржовики, так звані «пікейні жилети», образ яких народжений в романі «Золоте теля» Ільфа і Петрова.

Бували тут і відомі представники творчої інтелігенції. Як жартує письменник Валентин Кропива, «вам стане не по собі, коли ми скажемо, які великі люди лежали (ні-ні, та сиділи теж) на веранді у Фанконі: і Купрін, і Чехов, і Бунін, і Гумільов, і Маяковський. Вони залишили у Фанконі не тільки пам’ять про себе, а й свої гроші. Таке не забувається». Кафе згадується в одеських піснях, фільмах, літературних творах. Про нього писали Купрін, Паустовський, Ільф і Петров, Олексій Толстой, Жаботинський, Катаєв, Бабель …

У 1920 році кафе закрилося, з’явилася радянська їдальня № 68. Взагалі після Жовтня 1917 року чого тільки в цій будівлі не було! Від артілі «Промвкус» до штабу романтичного розбійника Мішки Япончика, від Клубу моряків ім. Лейтенанта Шмідта до магазину «Хімтовари», від кас «Аерофлоту» до проектно-конструкторського бюро ЧМП. У період Другої світової будинок постраждав від бомбардування, в 1950-х був відновлений.

У 2000 році на вулиці Катерининській знову з’явилося кафе «Фанконі». Точніше, тепер це ресторан європейської та японської кухні. З інтер’єром у стилі бароко, вінтажними меблями. 

Чомусь за будинком закріпилося саме найменування «Будинок полковника», хоча Аполлон до часу його перебудови вже був не «справжнім полковником», а генералом. Іноді будівлю називають і «Будинком Григор’євої». Саме дружина генерала Софія Олексіївна ініціювала його нове реконструкційне народження.

Головне фото – Vertaki

Latest Posts