Понеділок, 25 Жовтня, 2021

Іллічівський суднобудівний завод: історія і життя в нелегкий час

В Одеській області працює на благо регіону та країни підприємство стратегічного значення – Іллічівський суднобудівний завод, пише odessa-future.com.ua.

Це було 70 років тому

Починаючи з 1951 року завод давав роботу сотням робітників, годував тисячі одеситів, а потім і міста Іллічівська, який став не так давно Чорноморськом.

Створення підприємства стало необхідним у зв’язку з ростом Чорноморського Морського пароплавства, а обсяги ремонту судів були не під силу судноремонтного заводу в Одесі.

Іллічівський судноремонтний завод (ІСРЗ) був побудований за 20 кілометрів від Одеси, в гавані Сухого лиману. До розпаду СРСР ІСРЗ входив до п’ятірки найбільших судноремонтних підприємств. У різний час на заводі отримували ремонт понад 300 одиниць флоту різної вантажності.

На межі виживання

Згодом Чорноморський суднобудівний завод придбав неоціненне значення для морської галузі. Протягом 20-го століття на ньому кипіла робота. На початку 1990-х років ситуація кардинально на підприємстві та навколо нього значно змінилася. Україна стала незалежною державою, а Чорноморське пароплавство, яке було основним клієнтом Іллічівського СРЗ, і повністю припинило своє існування. Тоді перед корабелами постало завдання – вижити, зберегти підприємство, потужності та кваліфікованих працівників.

Адміністрація заводу звела свої очі на країни ближнього зарубіжжя – Туреччини, Болгарії, Польщі, що володіють досить потужним флотом. Вихід на ряд польських компаній дозволило продовжити колективу роботу.

Працюючи з партнерами з ближнього зарубіжжя, підприємство нашого регіону поступово змогло вийти на колишні обсяги роботи. У період з 2006 по 2009 роки завантаження на підприємстві досягла рівня у 200 відсотків.

У 2008 році на території підприємства виник зерновий термінал, потужності якого дозволили вантажити суду розміру Panamax, здатні перевозити понад 50 тисяч тонн вантажу. Чисельність працівників підприємства досягла тоді 2 000 осіб.

Але, як часто трапляється, в самий період розквіту, на світовий ринок обрушилася криза. Криза добряче «поплескав» європейських замовників. Багатьом судновласникам довелося розпродати значну частину флоту. Критичний стан торкнулося підприємство, яке опинилося на межі виживання. Адміністрація заводу знову почала шукати обсяги робіт і зробила безпрецедентний крок – почався ремонт суден типу «річка-море», чого раніше ніколи не було.

Михайло Рафаєвич: заводу дана нове життя

Іллічівський СРЗ міг опинитися в положенні сотень підприємств колишнього Радянського Союзу. Його чекали розвал, закриття, масові скорочення і звільнення. Але цього не сталося завдяки Михайлу Зіновійовичу Рафаєвича, фахівця високо класу, що зумів створити стратегію виходу з кризи.

За короткий період на заводі була проведена реорганізація, відновлена ​​робота контейнерного виробництва. У доки поступово стали надходити на ремонт суду нових партнерів. На контейнерному терміналі був освоєний випуск нової продукції, яку колектив успішно виробляє і реалізує в наші дні.

Іллічівський СРЗ, з якого почався саме місто, продовжує йти шляхом розвитку, даючи роботу людям, засоби до існування їх сім’ям, вносячи вклад в бюджет міста і його соціальний розвиток.

Latest Posts