У селі Василівка в одеській області стоять руїни. Колись це була шикарна класицистична садиба, в якій жили багатії, а також якийсь час працював Зигмунд Фрейд зі своїм найзнаменитішим пацієнтом. Яку пам’ять зберігають у собі руїни цього замку? Далі на odessa-future.
Рання історія об’єкта
Точно невідомо, хто займався проектуванням замку, але є припущення, що за це був відповідальний італійський майстер архітектурного мистецтва Франческо Боффо, який також відомий роботою над Потьомкінськими сходами, Воронцовським палацом і будинком Папудової.
Оформленням саду займався російський архітектор італійського походження Каетано Даллаква, який ушляхетнив присадибний Едем кошлатими деревами горіха, романтичними озером і ставком, а також фонтаном — і вся ця краса м’яко переходила у навколишній ліс.
Уже в 1854 році садиба стояла у всій красі, і після смерті господаря Дубецького цей маєток було продано його нащадками. Після чергової зміни господарів замок-садиба дістався дворянину, купцеві і землевласникові Костянтину Панкеєву, чий син — Сергій Панкеєв — страждав від психічних розладів, що в підсумку, як би це не було болісно, і зробило його знаменитим.
Вовче лігвище
(Ліворуч: С. Панкеєв; праворуч: З. Фрейд)
Абсолютно не дивно, що у молодої людини була величезна кількість травм: його сестра Анна відібрала своє власне життя, через кілька років батько теж помер через неправильний розрахунок дози снодійного, але плюс до всього в ті часи неврози сильно романтизувати (мовляв, загадковий і мрійливий хлопець або дівчина у своєму світі), що часто призводило до ігнорування ментальних розладів.
Після смерті сестри у молодшого пана Панкеєва почали проявлятися депресивні думки і значно змінилася поведінка. Спочатку молодий пан намагався лікуватися у російського і ще у німецького психіатра, але прописані ними лікування і навіть діагноз в результаті були оскаржені і переінакшені знаменитим Зигмундом Фрейдом, у якого були свої погляди на всі підсвідомі процеси.
Сергій Панкеєв розповідав про свої сновидіння, в яких його переслідували вовки: білі, великі, вони здавалися хлопцю дуже небезпечними, і він прокидався серед ночі з криками жаху, бо був впевнений, що непрохані гості з тваринного світу ось-ось розтерзають його.
З огляду на напрацювання Зигмунда Фрейда, не дивно, що він приділяв особливу увагу образу вовка в сновидіннях свого пацієнта. І, знову ж таки, не дивно, що психіатр трактував цей образ з сексуальним підтекстом, приписуючи вовкам роль батька, а хлопчикові — роль сина.
Втім, як тільки пану Панкеєву стало трохи краще, він відразу відмовився від продовження роботи з психіатром, і сам учений розцінив таке рішення свого пацієнта як небажання виходити із зони комфорту. Сам же Сергій Панкеєв в майбутньому критикував способи й інтерпретації вченого, а в разі повторення неврозів звертався до інших фахівців (серед яких була і послідовниця Фрейда, американська вчена Рут Брунсвік).
Сам Фрейд же написав наукову роботу про випадок Сергія Панкеєва, і щоб зберегти анонімність пацієнта називав його «людина-вовк» — звідси й друга назва садиби, «лігво вовка».
Нескінченний занепад
З приходом радянської влади садиба початку переживати не найкращі часи, а пізніше і зовсім обрушилася. Спочатку, вже після революції і захоплення влади адептами соціалізму і комунізму, в палаці влаштували пункт міліції, потім там організували клуб і кінотеатр, був склад, також якийсь час там просто жили люди; сад, ніким не доглянутий, дичавів і дичавів, після чого і зовсім зник, а ліс просто вирубали. Зруйнувався і фонтан, і до сих пір від нього стоять уламки.
Криза 90-х років для садиби ознаменувалася тотальним руйнуванням: люди розтягували палац по частинах, аж до крадіжки стекол і цегли, що привело будівлю в не просто аварійний, а зруйнований стан. Стіни ледь-ледь тримаються і можуть обрушитися в будь-який момент.
Планувалося почати реконструкцію пам’ятника історії, однак, ніяких робіт не проводилося (хоча вони повинні були завершитися в 2017 році).
І все ж, незважаючи на колапс, будівля як і раніше привертає увагу любителів історії, архітектури та естетики забутого.
