Про те, як називалися старі одеські райони добре знають не тільки одесити, але і гості нашого міста. Адже важко знайти людину, якій ніколи не зустрічалася назва Пересипу або Аркадії. Також напевно всі знають, яке місто відоме цими місцями, пише odessa-future.com.ua.
Серед всіх інших відомих одеських місць і районів, можна також виділити і Лузанівку.
У нашому матеріалі, з посиланням на odessa-life.od.ua, ми хочемо розповісти вам про цікаві історичні факти, пов’язані із нашою Лузанівкою.
Факт 1
Колись давно на території сучасної Лузанівки було місце розташування античного поселення, яке заснували Ольвійські жителі. Воно називалося Асіакською гаванню.
Включаючи довколишні поселення, територія цих населених пунктів представляла собою певні прикордонні застави між такими поселеннями, як Ольвія і Істрія, які тоді ворогували.
Факт 2
Територія, яка зараз є місцем розташування Лузанівки, була представлена піщаною косою, за допомогою якої було проведено відділення Куяльницького лиману від Чорного моря.
Відповідно до історичних відомостей, у 1691-ому саме на цих територіях було місце проведення історичної битви, в якій брали участь козаки (під командуванням Семена Палія) і татари.
Пізніше в цій місцевості було здійснено встановлення кам’яного хреста, як данину пам’яті про ті події.
Факт 3
Перший “законний” власник земельних ділянок на цих територіях був представлений Опанасом Кесоглу, греком-бургомістром, який заселяв молоде місто, а потім увійшов в число тих, хто очолював одеське самоврядування.
Однак, отримання ним цих земель відбулося до того моменту, як Одеса виникла на мапі імперської держави, зате йому судилося стати першим одеським землевласником ще під час правління Катерини Другої.
Коли він помер, вся його власність перейшла до рук його вдови Кассандри Іванівни (одній з її онучок, Наталі, пощастило стати дружиною Фоми Лузанова).
Факт 4
Фома Лузанов брав участь в “протинаполеонівській” війні. Крім військової служби, він був зарахований до головного генералітету, і займав посаду особистого представника при генералові-губернаторові по Новоросійському краю Михайлі Воронцовому, на території Одеси і Кавказу.
Факт 5
У 1819-тому за роки вірної служби імператором була подарована Лузанову земля між такими лиманами, як Куяльницький і Хаджибейський.
Генерал зайнявся будівництвом там маєтку, і скоро всі довколишні території отримали назву Лузановки.
До речі, цей лузановський маєток розташовувався там, де знаходиться сучасний Лузановский парк.
Крім нього, у власності Фоми Петровича була половина зазначених лиманів.
У 1829-тому його дружині було видано дозвіл на те, щоб відкрити соляний промисел на території Куяльницького лиману, який проіснував досить довго.
Факт 6
Крім цього, Хомі Петровичу вдалося успішно реалізувати себе в виноробстві.Наприклад, на виноробній виставці, яка в 1870-тому була організована Імператорським товариством із сільського господарства, його удостоїли нагородою, якою була велика срібна медаль. Він став її володарем за напій у вигляді червоного вина 1866-того року.
Коли він вийшов на пенсію, він на постійній основі проживав в нашому місті, в особистому особняку, місцем розташування якого була вулиця Маразлієвська.
Померти йому судилося в приміщенні госпіталю, міста Бендери, у віці вісімдесяти трьох років.
Не так давно на території старого бендерського кладовища виявили його занедбану могилу.
Факт 7
Молодшому синові Фоми Петровича, Михайлу Хомичу, судилося стати знаменитою в нашому місті особистістю, адже він очолював комерційний суд.
До речі, він був останнім керівником цієї установи в передреволюційний час.
На території свого маєтку він хотів зробити щось на кшталт “одеської Рив’єри “, ним навіть була побудована нова садиба поруч із пляжем.
Покрокове втілення його ідеї повинно було зробити з приморського міста щось на зразок другої Ніцци або навіть краще.
Інвестувати в реалізацію цього проекту хотіли приблизно вісімнадцять мільйонів золотих. Напевно, Лузанову вдалося б все це втілити, якби не початок революції.
Факт 8
Лузанівська садиба знаходилася поруч з дорожньою розвилкою і трактирним закладом. У післяреволюційний час маєток був покинутий господарями, а в приміщенні їхнього будинку відкрили табір, який відвідували юні комунари, а пізніше це місце стало “Молодою гвардією”, піонерським табором.
До слова, територія пляжу, власниками якої були Лузанови, ще в дореволюційний час була однією з кращих.
А виникнення першого “цивілізованого” пляжу тут сталося лише в 1920-тих. Потім тут відбулося створення дитячого табору, а через двадцять років і катерного причалу. У літній період у багатьох районних жителів була можливість добиратися до місця роботи прямо по морській гладі.
Факт 9
Дивовижно, але в 1950-тих на території Лузанівки можна було опинитися за допомогою літака. Аеродром “Застави” відправляв на територію лузанівських пляжів три рази на день пасажирські літаки.
За один вихідний вони перевозили приблизно чотириста п’ятдесят пасажирів.
Часом першого ранкового рейсу з Одеси було 9 годин, а останнього вечірнього з лузанівської місцевості – 8 годин.
Факт 10
Територія лузанівського пляжу, до цього дня є єдиним природним пляжем Одеси. Він відрізняється комфортністю і безпекою, а його територія становить майже 1.5 кілометрів.
Пляж наділений рівним пологим дном, яке потроху знижується, він є безпечним для маленьких відпочивальників і його покриває мілкий вапняний пісок.
Ось такі вони, історичні факти про одеську Лузанівку. Напевно, тільки в Одесі, по суті, звичайний пляж, може мати таку цікаву і багатогранну історію. Хоча, в цьому немає нічого дивного, тому що в Одесі історія торкнулася абсолютно всього, і навіть пляжів.
