У сьогоднішній Одесі, де під тиском багатоповерхових будівель приходять в ветхість пам’ятки архітектури, кожне рішення про реставрацію таких німих свідків історії стає справжнісіньким подарунком. Далі на odessa-future.
В ході недавньої сесії міськради було вирішено відреставрувати три будинки по вулиці Маразліївській, хоча мова поки йде про тендер, який пройде 24 березня. Потім переможець тендерного конкурсу повинен буде підготувати до кінця 2022 року відповідні документи. На кожен проект місто передбачає витратити 1,4 млн гривень.
Будинок промисловця Йоганна Гена
Це найстаріший із трьох будинків, які хочуть відремонтувати. На думку фахівців, будинок № 36 був зведений приблизно в 1896 році за проектом архітектора В.М. Кабіольского і по його ж проекту був перебудований в 1900 році.
Архітектор Вільгельм Мартович Кабіольский, німець за походженням, працював в Одесі в 1885 – 1914 роках. У 1892 році він став членом Одеського відділення Російського технічного товариства.
Використовуючи в своїх роботах елементи необароко, модернізму, ампіру і неоампір, він став автором багатьох відомих в місті будинків, які відрізняються як своєю історією, так і красою. Це будівля школи № 50 – одна з найстаріших, збудованих спеціально для навчального закладу. Його проект – будівля контори РОПіТ на Дерибасівській, 4.
На жаль, творчість видатного архітектора перервала Перша світова війна. Він змушений був покинути Російську імперію і виїхати на історичну батьківщину.
До ладу автору будинку № 36 був його замовник Йоганн Йоганович Ген, представник родини, яка побудувала два великих на той час заводу сільгоспмашин, забезпечивши технікою аграріїв не тільки півдня країни, а й тих, хто освоював Сибір.
За даними різних джерел, І.І. Ген проживав в зазначеному будинку в 1897, 1899, 1902 роках.
Імена власника будинку і його архітектора стали приводом для визнання його Одеським облвиконкомом в 1991 році пам’ятником архітектури і містобудування місцевого значення.
Будинок француза-вівчаря Васаля
Будинок № 38, сусід попереднього, не поступається йому за своїм архітектурним оздобленням. Побудований за проектом архітектора Л.Л. Влодека (1902 – 1912 рр.), Будинок належав Васалю, нащадку Рене Йосиповича, який прославився своїми досягненнями у сфері вівчарства.
До того, як побудувати будинок, П. Васаль придбав у 1883 році ділянку за адресою: вул. Нова, 16, у кварталі LIII Бульварної ділянки. На момент зведення будинку у нього була адреса: Маразлієвська вул., 16-Б.
У 1902 році власницею ділянки в його сучасних межах стала Віра Степанівна Петрова, яка володіла ним як мінімум до 1913 року.
Як і сусід, будинок № 38 є пам’яткою архітектури і містобудування місцевого значення, згідно з рішенням Одеської Облвиконкому (1985).
Вулиця Маразлієвська, 28
Дуже цікаво архітектурне рішення третьої будівлі з нашого списку – будинок по Маразліївській, 28, побудований архітектором В.І. Прохазка в 1909 році. Будинок належав Юхиму Яковичу Менделевич, який проживав в ньому зі своєю сім’єю.
У 1890-х роках ділянка була придбана М. Асвадуровим, а в 1902 – 1907 роках його викупив купець 1-ї гільдії, виборний купецького стану Юхим Якович Менделевич.
Крім купецької діяльності Менделевич був членом хлебоконтрольной комісії при одеської біржі, піклувальник школи ремісничих учнів, заснованої Є. М. Менделевич. Його близьким родичем, а, можливо, братом, був власник «Пасажу» Мойсей Якович Менделевич.
Для особняка Менделевича архітектор Прохаська вибрав неоренесансний стиль, так як більшість власних проектів Прохаска виконав саме в цьому стилі, за допомогою якого майстер досягав надзвичайної вишуканості і монументальності, творчо підходячи до кожного проекту.
Три будинки-пам’ятки виявилися сьогодні серед тих шедеврів зодчества Одеси і чекають свого відновлення. Будемо сподіватися, що, незважаючи на тривалий процес врегулювання бюрократичних процедур, будівлі дочекаються свого нового життя.
