По Великому фонтану в бік центру міста і назад рухається велика кількість транспорту, що перевозить тисячі пасажирів, пише odessa-future.com.ua. Але, знову-таки, маршрутне таксі № 127 і в цьому випадку унікально: на остатку шляху від 4-ої станції Великого Фонтану до кінцевої у інфекційній лікарні пасажири проїжджають повз кількох церков і монастирів.
Церква Святого князя Володимира і монастирі
Наступна церква розташована в огорожі Одеської політехніки.
27 квітня 2009 року тут відбулося освячення місця, де незабаром почалося будівництво студентської церкви. А поки був встановлений освячений Митрополитом Агафангелом хрест.
Освячення дерев’яного храму на честь великого князя Володимира Святославича, який прийняв православ’я і звернув в цю віру свій народ, відбулося 12 червня 2012 року.
Під час церемонії освячення церкви Владика Агафангел звернув увагу присутніх на той внесок і підтримку у зведенні храму, які надали керівники вишу.
Далі, на маршруті поїздки, біля залізничного вокзалу, пасажири мають задоволення споглядати купола і мозаїчні прикраси двох культових споруд: Андріївського і Пантелеймонівського подвір’я Афонського монастиря на вулиці Пантелеймонівській, праворуч по ходу руху.
Храми історичного центру
Минаючи знаменитий ринок “Привоз”, вулиці Катерининську, Велику Арнаутську, мікроавтобус повертає на Старопортофранківську. На її розі з вулицями Колонтаївською, Мечникова та Тираспольською пасажир бачить невелику церкву, побудовану в пам’ять про зруйновану Вознесенську церкву, освяченої в 1897 році.
Проєкт церкви був створений відомим одеських архітектором Юрієм Мелентійовичем Дмитренко. Він же здійснював спостереження за будівництвом п’ятикупольного храму.
Іншою, неофіційною назвою церкви була – Міщанська, оскільки вона була збудована при інвалідному будинку одеської міщанської громади. У ній служили один священик і один дяк.
У роки гонінь на церкву храм був знищений, а його місце зайняв невеличкий сквер, якому до наших днів не знайшли назви.
Уже в наші дні після ряду узгоджувальних процедур було розглянуто проєкт відродження церкви, в жовтні 2013 року було урочисто освячено його хрест і купол, а вже у червні 2014 роки з’явився і сам храм.
У двох кварталах від Міщанської церкви розташований храм Кирила і Мефодія на вулиці Мечникова. Цій церкві пощастило більше. На відміну від попереднього храму, вона не була зруйнована, хоча і переобладнано у спортивну школу, де дітей вчили боксу і грати в теніс. Цю невелику церкву можна побачити у вікно автобуса, який повертає зі Старопортофранківської вулиці на Торгову, а з неї – на Пастера, де закінчує свій шлях довжиною в 20 кілометрів. На кінцевій зупинці шляху розташована остання церква віртуального екскурсійного маршруту. Це госпітальна церква Різдва Христова, побудована більше 200 років тому за проектом архітектора Н.В. Осинського
Здавалося б, банальний, щоденний шлях, який проробляють пасажири, може скластися в цікавий краєзнавчий маршрут, варто лише прикласти зусилля і застосувати фантазію.
