Про історичний Французький бульвар можна дізнатися, хіба що, з архівних документів і з розповідей корінних одеситів. І перше, і друге джерело згадують про це місце, як про неймовірно красиву і респектабельну вулицю.
У нашому матеріалі odessa-future.com.ua, з посиланням на odessa1, ми розповімо, як одеському бульвару вдалося стати Французьким.
Одеське передмістя
У дев’ятнадцятому столітті на місці Французького бульвару була Малоаркадійська дорога. Ця територія являла собою передмістя, яке, звичайно, було невлаштоване і мало петляючу ґрунтову дорогу з вибоїнами.
Кліматичні незручності супроводжувалися побутовими – дістатися туди можна було лише на особистому транспорті. З цієї причини місцеві ділянки купувалися переважно багатими одеситами.
Початок будівництва
Згодом у передмісті розпочалося будівництво підприємств, на честь яких було названо провулки. Наприклад, появі Цегляного провулка сприяв цегельний завод, власником якого був “тріумвірат” Ефруссі, Тработті та Рабінович.
На честь відомства, яке керувало майном родини імператора, було названо Удільний провулок.
Доленосний візит
Незабаром Малоаркадійську дорогу почали облаштовувати. Проте процес йшов не дуже швидко.
Приблизно у цей час цар вирішив відвідати Францію. На честь цієї події Василем Кандінським, батьком відомого художника, було висунуто пропозицію про те, щоб одній із вулиць дати назву “Французька”.
Чиновникам сподобалася пропозиція, але вирішити, яку саме вулицю удостоїти такої честі, у них не виходило.Тому вони вирішили довірити це важливе завдання представникам французького посольства.
Довгі роздуми
Протягом шести місяців французи були зайняті роздумами, і врешті-решт дійшли висновку, що на честь Франції має бути названа найкраща одеська вулиця. Приблизно в цей же час відбувся візит до Одеси французького президента Еміля Лубе. Тому посли прискорили пошук “гідної” вулиці. Серед тих, що пропонувалися, була і Канатна, і Поштова, і Поліцейська, але в результаті всі одноголосно обрали Малоаркадійську.
Важлива суперечка
Там почалося облаштування тротуарів, першої в державі гудронної бруківки та трамвайних рейок. Вулиця повинна була бути прямою, тому багатьом власникам довелося пожертвувати на користь міста шматок своєї ділянки. Проте зустрічалися й ті, що не підтримували це. Серед них був сам Г. Маразлі. Одеським чиновникам навіть довелося складати звернення до державної влади, аби якось вирішити цю суперечку. З урахуванням заслуг Маразлі, зі столиці прийшов наказ про те, щоб його землі були незаймані. З цієї причини та частина Французького бульвару, яка знаходиться неподалік Аркадії, трохи нагадує дугу.
Час минав, а “Французька вулиця” ставала все кращою та красивішою. Ботанічний сад став місцем проведення різноманітних заходів та феєрверків. І одного разу там навіть запустили “аеростатичну повітряну кулю”.
А там, де знаходиться нинішній інститут імені В.П. Філатова, був стадіон, де одесити спостерігали за грою Григорія Богемського та Юрія Олеші.
Фото: bestkv
