Якщо комусь спаде на думку скласти перелік окультних місць Одеси, то його вінчатиме Жевахова. Адже такої кількості містичних історій, загадок і таємниць, як навколо неї – немає більше ніде. Більше на сайті odessa-future.com.ua.
Хоч ця місцина і має назву – гора, проте це звичайний глиняний пагорб, заввишки 40 метрів. З нього відкривається захоплюючий вид – на безкрає море і Пересип з однієї сторони, та Куяльницький лиман – з іншої. Навіть не маючи ніякої інформації про Жевахову гору, випадково потрапивша сюда, людина відчуває незвичайний хід власних думок.
Свою назву Жевахова гора отримала за прізвищем першого офіційного власника – генерала-майора Жевахова. Він отримав цю землю у 1812 році від Олександра І, як нагороду за ратні подвиги. До того часу пагорб носив назву «Довга могила», що дали йому козаки.
Пуп Землі
Ще з початку XIX століття на Жеваховій горі періодично знаходили археологічні артефакти, проте більш детальне дослідження було проведене лише у XX ст. Одеський історик та археолог Андрій Добролюбський розповідав, що найбільше відкриття тут зроблено майже випадково. Науковці розуміли, що пагорб ховає у своїх надрах якісь таємниці. Адже глина, яку привозили з Жевахової гори на виробництво цегли – відбраковувалась через багату кількість сторонніх включень. При більш детальному вивченні в ній виявились уламки давньої кераміки, залишки кісток та наконечники стріл.
Волею випадку, експедиція Добролюбського була на горі в той час, коли екскаватором видобували чергову порцію глини, намагаючись зачистити територію в пошуках більш однорідного матеріалу для цегли. Археологи побачити у вертикальному розрізі фрагменти історичних знахідок, а продовживши розкопки, знайшли неочікуване – повністю круглу яму, глибиною завбільшки 4 метри.
Дослідники встановили, що ця яма була вирита ще в IV столітті до нашої ери. Це було святилище, куди приносили дари богині вогню та домашнього вогнища – Деметрі. На дні ями знаходився конусоподібний насип – «омфал», або «Пуп Землі». Судячи за все, ритуальна яма використовувалась протягом доволі довгого часу.
Цікавість до містичної гори з часом не згаса
Періодичні археологічні розкопки на Жеваховій горі відбуваються й донині. Досі тут та поблизу Хаджибейського лиману, знаходять старовинні артефакти, датовані III-V століттям до нашої ери. З 1850 року катакомби, до яких є вихід з руїн останнього будинку на пагорбі, слугували сховищем для революційної літератури. У серпні 1941 року в районі Жевахової гори були розташовані тилові підрозділи 421 дивізії, яка складалася з мешканців міста та ополченців.
У теперішні часи Жевахова гора привертає до себе увагу всіх, хто полюбляє містику та загадки. Дехто чує на ній голоси загиблих, хтось бачить НЛО, прихильники ворожби знаходять тут місця для проведення ритуалів.
У 2020 році на Жеваховій горі зі сторони об’їзної дороги, було встановлено триметровий напис з ії назвою, а також група колон, декілька лавок та альтанка.
