Четвер, 28 Березня, 2024

Про старовинний одеський особняк Маріні

В Одесі багато старовинних будівель та споруд. Однак одні з них є дуже відомими, а ось про інші знає не така велика кількість людей, пише odessa-future.com.ua.

У нашому матеріалі, з посиланням на 048.ua, ми якраз розповімо про один із них.

Йтиметься про особняк Маріні, який є значущою містобудівною пам’яткою нашого міста.

Стилем споруди є класицизм, а матеріал, з якого він був створений – ракушняк.

Світський центр

1824-го таємним радником Павлом Яковичем Марині було закладено цей будинок, а процес його будівництва зайняв 2 роки.

Коли Маріні помер, у будинку продовжувала проживати його дружина, яку всі знали, як багату спадкоємку її батька, а також завдяки її активній благодійності.

У період, коли власниками особняка була сім’я Маріні, в ньому фактично вирувало міське світське життя, що дозволило цим стінам “запам’ятати” багатьох головних одеських громадських діячів, які бували тут на прийомах, балах, а також просто приходили в гості.

Нові власники

У 1870-х власниками споруди стали Милорадовичі. Петру Михайловичу Милорадовичу судилося увійти до історії, як голові Генштабу Бессарабського генерал-губернаторства.

Власність банкіра

До кінця 1870-х будинок перейшов до Євгена Мозесовича (він був банкіром), який попри свій величезний стан і суспільний стан, зовсім не був шанувальником розкоші, так що будівля при ньому не змінювала свого первісного вигляду.

Перша реставрація

Вперше реставрація відносно одеського особняка проводилася лише у кінці дев’ятнадцятого століття, і ініціатором цього став Зігфрід Євгенович Ашкеназі, який був замовником проекту в німецького архітектора Вільгельма Мартовича Кабіольського.

Всі елементи, які були принесені їм у споруду, мали такий гармонійний вигляд, що одесити сприйняли їх як автентичні.

Невеликі зміни

Всупереч тому, що всі члени сім’ї намагалися дбайливо ставитися до своєї одеської фамільної резиденції і нічого в ній кардинально не змінювати, деякі зміни все ж таки відбулися. Так, 1908-го Луїзою Гесселівною (яка була вдовою Ашкеназі), було подано прохання на те, щоб їй дозволили провести штукатурити фасадну частину і зайнятися створенням скляного навісу. Їй усе це дозволили, і всі роботи було закінчено протягом того ж року.

Перевтілення

У 1920-х споруда перетворилася на будинок з комунальними квартирами, що дуже негативно позначилося на стані будівлі.

Поворот до покращення

І незважаючи на те, що споруді вдалося пережити румунську окупацію, повоєнний час ще більше погіршив її стан.

Тільки після того, як наша країна здобула незалежність, становище стало покращуватись, адже про те, щоб зберегти архітектурну пам’ятку, стали замислюватися одеські чиновники.

Реалії сьогодення

Зазначимо, що на сьогоднішній день цей старовинний будинок виставлено на продаж. Ціна питання – п’ять мільйонів доларів. Внутрішня частина будинку є покинутою і потребує ремонтно-реставраційних робіт.

Важко уявити, що буде з особняком.Навряд чи новому господаре спаде на думку зайнятися збереженням та реставрацією споруди.

Напевно, покупці зацікавлені у місці розташування, щоб розпочати там будівництво чергового готелю чи багатоповерхівки. І від цього стає дуже сумно.

Фото: 048.ua

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.