Середа, 25 Травня, 2022

Історія бессарабського села Зоря

За 25 кілометрів на південь від відомого болгарського міста Варна свої води до Чорного моря несе річка Камчик, довжина якої навіть не досягає навіть 250 кілометрів. Для порівняння: Південний Буг, який також впадає у Чорне море, має довжину понад 800 кілометрів. Далі на odessa-future з посиланням на yug.today.

Село на березі річки Сарата 

Майже 200 років тому назва цієї річки з’явилася на карті Бессарабської губернії. Воно було закріплене за поселенням, заснованим румелійськими болгарами, які колись жили на берегах річки Камчик (Камчія). Назва населеного пункту була прийнята за згодою всіх мешканців колонії.

Засновники села Камчик дали таку назву своєму новому місцю проживання, яке несло в собі пам’ять про рідне коріння. Саме з цим найменуванням вони пов’язували свої мрії, думки та надії на новій бессарабській землі. А берег річки Сарати нагадував їм про рідну Камчію.

Хоча початок заселення території південної Бессарабії розпочався ще 1812 року, коли було підписано Бухарестський договір з Туреччиною, Камчія була заснована 1831 року, під час другої хвилі болгарської колонізації.

Представники цього народу вели досить замкнутий спосіб життя, окремо від інших етносів, які строкато населяли Бессарабію. Ця причина значною мірою дозволила зберегти мову, традиції та побут.

Основною ознакою, що підтверджує таку думку, є болгарські будинки. Їх вирізняють великі розміри. Припустимо, спочатку площа такої будівлі становить сорок-сорок п’ять квадратних метрів. Коли в сім’ї з’являються діти, будинок подовжується за допомогою прибудов для нащадків. Поява онуків призводить до подальшого продовження будинку.

Стіни болгарські поселенці будували з черепашника, глини чи очерету, обмазаного глиною. Ще цікаво, що всі будинки повернені надвір вузькою стороною.

В 1871 р. в селі звели Свято-Троїцьку церкву, яка замінила стару, дерев’яну, 1842 року споруди. За традицією, що існувала, згодом громада відкрила парафіяльне училище для хлопчиків, до якого в 1897 році приєдналася церковно-парафіяльна школа для місцевих дівчаток.

Сьогодні Свято-Троїцький храм перебуває у статусі пам’ятника архітектури місцевого значення. Головною його святинею вважається ікона Божої Матері, доставлена ​​до села з Єрусалиму у 1867 році.

Є у селі свій краєзнавчий музей.

А чому Зоря?

Досі йшлося про село Камчик Саратського району. Якщо подивитися на сьогоднішню карту цієї місцевості, то, дійсно, ніякого Камчика тут немає, зате є село Зоря. У чому ж нестиковка?

Вся річ у тому, що у 1940-х роках за Радянської влади село було перейменували і воно стало Зорею.

В наші дні  ініціативна група вирішила повернути своєму селу споконвічне найменування. Люди вважають, що зі зміною назви відбулася фальсифікація історичних фактів.

Зрештою ентузіасти звернулися до Саратської селищної ради з клопотанням повернути населеному пункту первісну назву з метою відновлення справедливості для нинішнього та наступних поколінь.

Наразі звернення перебуває на розгляді місцевих депутатів.

Latest Posts